-Тобто світлий день ?!-Мія зірвалась на ноги,-Де зараз решта?!
-У бібліотеці!-Елін здавався не менш шокованим,-Алан повів усіх туди!
-І що тепер робити?!-срібноволоска в розпачі копнула ногою кубик,-Якби ти не підсипав додадкового снодійного в тістечка, я б точно перемогла Алана!
-Я нічого не підсипав!-обурився Елін.
-То ти хочеш сказати, що снодійне Юкі... А, так... Юкі. Схоже, воно виявилося надто сильним... Вибач.
-Тим не менше,-демон продовжив,-Я знав, що ти можеш досипати снодійного в тістечка із самого початку і сподівався, що заснеш сама!
-Якщо знав, чого їв?!
-Ееее...
Pow Елін.
Ех, вона думає, що я не помітив, як вона нахиляється до того кошика. Як наївно... і в певному розумінні... мило. Мія точно підсипала сонного зілля в ті тістечка, без сумніву... Але Сята Сила, які вони чудові! О, ні, ні, ні, Еліне, не кусай, не кусай! Дідько! Добре, вкусив, але не їж більше, добре? От холера! Я вже з'їв чотири...
-Байдуже, чому я їх з'їв,-юнак одразу перескочив на іншу тему,-Важливіше інше! Чому ти не хотіла, аби аби я пішов з тобою ?!
-Ти знаєш!-вигукнула Мія,-Усе скінчено, Еліне! Невже не бачиш? Надії немає! Алланія надто могутня! Вона б тебе викоримтала! Ну і що б ти вдіяв, будучи смертним? Ми б обоє загинули! Я сподівалася, що вона заспокоїться, убивши мене...
-Для того ти вирішила піти на вірну загибель сама? Це егоїстично з твого боку! Ти вирішила залишити усіх напризволяще!
-Я зробила це заради всіх вас!-Мія відчула, що переходить на крик.
-Ні. Заради себе.
Раптово тихий голос Еліна шокував Мію.
-Але ти хотів зробити те саме! Ви щодня ризикуєте життям, чому мені не можна?!
-Бо твоє життя надто важливе для криївки!-Елін неспокійно крутнувся на місці,-Лише ти можеш усіх урятувати! Ти надто важлива для світу! Я б запросто помер замість тебе!
-Як ти можеш так просто говорити про смерть?!
-Бо моє життя нічого не варте!
Крик, що зірвався з вуст демона, лезом прошив кімнату, лишивши по собі розпачливу порожню тишу. В кутиках його очей щось заблищало. Мія похитнулася. У ньому з'явилося щось нове, хоча, скоріше, давно і глибоко заховане, знову те, чого вона про нього не знала. Чергова таємниця. Щось на краю розуму знову так тихенько зрадницьки нагадало довго відкладане питання.
ВИ ЧИТАЄТЕ
На грані Ч/б Божественна гра
FantasyУ другій частині Мії доведеться згадати три місяці стертої пам'яті,взяти учась у невідворотній грі долі й,зрештою,врятувати світ. Нові цікаві пригоди,несподіванки і таємниці - вам сподобається,обіцяю :)