На грані Ч/б Божественна гра

63

-Слухай, це занадто, я не можу на це дивитися,-тихо зітхнула Ізабель,-Ну що ж у біса відбувається між тими двома? Яка тяжка атмосфера!

Дівчина згорбилася за столом, засипаним різноманітними травами і кволо перебирала сухі стебла, відділяючи від суцвіть.

-Нічого... саме в цьому й проблема,-пошепки відповів їй Ґрей, що за сусіднім столом-лавою возився з якимись деталями,-Не знаю, що сталося на тому тренуванні, так хоч би словом відтоді перекинулися, хоч би поглядом. Тепер тримаються так, немовби одне одного й знати не знають.

Мія повільно спустилася драбиною додолу й з кволою посмішкою привіталася з товариством. Та коли її погляд упав на Еліна, дівчина вмить потупила його й змовкла. Те саме сталося і з демоном.

-Ні, ну як так можна!

-Згоден, дивно,-приєднався до кола шепоту Ловел, що сидів поруч із Ізабеллою,- Я щось запідозрив, ще коли ми билися, та тоді на мене насіла Мей і...

-Ану до роботи, ледацюги, годі ґав ловити! Нам потрібно зробити більше лікувального еліксиру!

Роздратований окрик Юкі повернув трійцю до реальності.

-Т-так, мем...

-І, хоч як я люблю встрявати у подібне,-тон лолі-демонесси дещо зм'як,-але, гадаю, вирішити те, що між ними сталося, можуть лише ці двоє...

Срібноволоска наблизилася до Едвіна, обмінявшись із ними кількома словами й, вочевидь, отримавши вказівки щодо роботи, пішла між рядів зі столами-лавами. Елін у цей час сидів до неї спиною, засипаючи якийсь чорний порошок у великі капсули. Коли дівчина пройшла повз нього,ледь зачепила краєчком ліктя його плече. Вмить обоє здригнулися, як громом уражені. Елін впустив із рук капсули, ті злетіли в повітря, а приземлившись, гучно вибухнули, здійнявши хмару сизого пилу. Мія ж відскочивши назад, зачепила якусь пробірку з зеленою речовиною, і та, розіллявшись по сусідньому столу, загорілася, огненними патьоками скрапуючи на підлогу.

-...Ні, не можуть, абсолютно, бляха, не можуть... -із відсутнім виразом констатувала Юкі, споглядаючи, як довкола сіється галаслива паніка і метушиться Ізабель, відчайдушно намагаючись свою криївку від катастрофи.

-Тож, може якось допоможемо цим двом ходячим нещастям поладнати, доки вони не занапастили нас усіх?