На грані Ч/б Божественна гра

5

-Я не запізнилася?!-Мія прожогом влетіла в їдальню,поспішно надягаючи кулон.

-Якраз вчасно,-Елін,простягнув їй велику чашку кави,-Саме збираємося йти. Юкі та Грей не зможуть прийти,горбляться по своїх лабораторіях.

-Отже лиш ми четверо?

-Ага.
-Ох,наче цілу вічність на тренуванні не була,-зітхнула Луна.

-Бо ти ніколи зі своєї будки не вилазиш, Цербере!

-Це командний центр,Ловеле!!Завдяки ньому в Криївці панує порядок!

-Ага,значить,серіали ти там дивишся задля безпеки штабу.

-Замовкни!Сам аніме спідтишка дивишся,лоліконщик,блін!!

-Вгамуйтеся,-Едвін владним жестом зупинив їх,-Ви йдете на сутичку з ангелами,а така неуважність може стати фатальноюв кожній битві. Не відволікайтесь.

-Добре,-обоє враз присмирніли і мовчки стали біля Мії.

-Якщо ми вже в зборі,-мовив Елін,- то ходімо!

Друзі вирушили до виходу з їдальні. Мія виходила останньою. Коли вона була готова переступити поріг,Едвін подав голос :

-Зачекай,затримайся на хвилинку.

-Що сталось?

-Мей уже третій день ситить,замкнена у своїй кімнаті,проте я впевнений, не через хворобу. Мені здається,-Едвін звів на Мію проникливий погляд,-ти маєш знати причину її дій. Я...і ми всі схвильовані за її стан,тож...

-Мей узяла з мене слово,що я нікому не скажу про це,доки вона сама не вирішить це зробити. Мей сама розповість,коли буде готова,але доти,прошу,не розпитуй.

-Зрозуміло,-Едвін схрестив руки на грудях зі змішаним виразом тривожності й схвалення,-Можеш іти.

Мія кивнула і вибігла в коридор за друзями. Товариство попрямувало до виходу з штабу,а тоді - і з самої Криївки.

-Боже,це ж у світі людей має бути страшенна спекота,-потягнувся Ловел,проходячи з усіма чорний тунель-коридор та наближаючись до входу в світ людей,- саме той час,коли середина літа ніби й минула,проте кінець іще не настав.

-Еге ж,та ми вийшли рано,-Елін зупинився перед входом і натиснув на ручку дверей,-Тож,думаю,надто жарко не має бу...

Він затнувся на півслові,висунувши голову за двері й так і застиг.

-Що?Що?Що там таке???-Цікавські демони допитливо вискочили надвір і також закам'яніли під жахливою зливою з крижаного дощу.