На грані Ч/б Божественна гра

46

-Отож, час поділитися новинами,-Едвін втомлено розсівся на кам'яному колі,-Оскільки я вже почав розказувати, завершу, до кінця небагато. Знайшли сховище, забрали якомога більше зброї. На нас напали два охоронці, що свідчило про те, наскільки сильним став Алан. Там ми знайшли цю смертну,- він кивнув на рудоволосу дівчину, що досі лежала без тямі на перині,- Далі ви знаєте, що сталося. Здається, це все. Що у вас?

-Та, таке,-зітхнула Юкі,- Знайшли підпільну крамничку  зілля,хотіли купити лікувальних трав для еліксирів, але, виявилось, ми неправильно зрозуміли значення того "зілля". Тож, поблукавши ще трохи, ми таки знайшли потрібну крамницю та набрали потрібних інґредієнтів ледь не задарма!

-Крамниця була зачинена, тож вона вдерлася через вікно і вигребла звідти все, що там було,-з кам'яним виразом пояснила Мей.

-Цить, який час, такі й заходи!-ображено зашипіла лолі-демон,-Ти й сама усю касу забра...

-Але в нас є важливіші новини!-Мей раптово підхопилась,-Уже чекаючи на вас, ми з Юкі помітили дещо дивне.

Дівчина обмінялася з подругою непевними поглядами і продовжила:

-Коли ми поверталися з походеньок, повз нас проїхала колона із бойовою технікою,ніби нічого особливого, людські забавки, проте.... на кожній машині, що рухалася там був єдиний логотип....

-"Тоуфел і компанія"-завершила за неї Юкі.-Досить старого зразка.

-То й що?-відмахнувся Едвін.-У Невіна те ж прізвище, може його компанія проводила махінації з людьми.

-Едвіне,-Мей суворо подивилася в очі королю,-Я добре знаю логотип свого князя. Благаю, скажи, що ти не продавав зброю смертним увесь цей час, що твоя міжнародна компанія не втручалася у рівень смертності людей...Це ж суворо заборонено... Скажи ж хоч щось...

Король мовчав, схиливши голову, на його обличчі не відбивалось жодних емоцій, окрім розчарованого здивування

-Едвіне, як ти міг?!-з безмежним відчаєм скрикнула Мей і, стрімко наблизившись до демона, замахнулася, однак в останню мить, її рука здригнулася, і знічено опустилася. Натомість, безсило  стукнувши кулаком по його грудях, дівчина опустила погляд і мовчки розвернулася, попрямувавши до драбини на другий поверх.

-А що я міг зробити?!- раптом скрикнув Едвін, усе ще втупивши погляд у підлогу,-Королівству були потрібні кошти! І Наша зброя для смертних була противагою ангелам! Якби вони заволоділи монополією на зброю, одні люди мали би все, а інші страждали би! Послухай мене, Мей! Моя компанія з сотню років не випускає такої техніки! Я давно зрозумів, що так усе не владнати і негайно закрив проект. Проте за цей рік... Хто  зна, що Алан зробив моїми руками...