Станіслав: так , швидко всі на сніданок.
Хлопці пішли до бази , а Кирило сидів у телефоні. Станіслав сів біля нього.
Станіслав: чого не йдемо?
Кирило: не хочу , я буду чекати потяг.
Станіслав: ти розумієш що тобі потрібні сили? Ти вчора нічого не їв , сьогодні не хочеш , я памʼятаю що тебе нудить , але треба хоч трохи...
Кирило: я мене багато сили.... Я їм ягоди , мені цього достатньо...
Станіслав: дитятко)
Станіслав обережно обійняв малого , він казав що не любить обійми та всю цю ванільну фігню , Кирило сильно здивувався , але обійняв його у відповідь.
Станіслав: досі памʼятаю твої фото в тому чорному топі)))
Кирило: бляха....
Він почервонів. Станіслав взяв його на руки.
Кирило: ееее , куди???
Станіслав: треба))
Станіслав поніс його у ліс. Там поклав його біля дерева та сів біля нього.
Кирило: нащо ми тут?...
Він був трішки наляканий.
Станіслав зняв свою Балаклаву та підняв нижню частину Балаклави Кирила та закрив йому цим очі. Він кусав себе за губи із за нервів. Станіслав , поклав обережно палець на його губи.
Станіслав: не бійся , все добре)
Кирило зрозумів що зараз буде ,та швидко втік на базу , надягнув Балаклаву. Він сів снідати , як прийшов Станіслав з якимось папірцем .
Станіслав: Василь , тут записка , в тебе дівчинка народилася 3200 та 46 , вітаю.
Василь подавився кашею , але почав страдати та бігати як навіжений.
Василь: в мене донечка , в мене донечка , в мене донечка!!
Всі привітали його з народженням доньки.
Діма: це треба відсвяткувати , треба купити пиво та назбирати ягід які Кирило знайшов.
Станіслав: збожеволів?
Діма: ну такий привід , ну Станіслав Андрійович, будь ласка , це ж моя хрещена донька буде , ну будь ласочка...
Станіслав: добре , береж за свої гроші, і ягоди самі збирайте.
Діма: дякую!
Рота побігла у магазин , Станіслав , Кирило та Денис їдять кашу , Станіслав фантазує, він це робить коли він збуджений , цей процес може тривати 3 години. Він дивився на Кирила голодними очіма, він фантазував його оголене тіло , його ніжніший стон , його тяжке дихання та червоне обличчя, те як він цілує його з такою насолодою , як в дитинстві солодощі , уявляв як Кирило тремтить від зміни темпу та сили . Кирило помітив його погляд.
Кирило:що?..
Станіслав: Денис , йди на пост , треба поговорив з воякою.
Денис пішов на пост та залишив їх наодинці , але він сховався за дерево , щоб послухати їх. Станіслав підійшов до Кирила , та нічого не питає в нього доторкнувся губами до губ малого .
Кирило: що ти робиш, ти взагалі збожеволів???
Станіслав: ти мені подобаєшся...
Кирило: ти мені теж , але ти розумієш що нас хтось може побачити , і мене допитувати будуть...
Станіслав ще раз «поцілував» його.
Станіслав: заспокойся , та йди на пост)
Кирило шоковано та червоний пішов на пост , там вже чекав його Денис. Він сів біля нього.
Денис: так це правда ?...
Кирилл: ти про що?
Денис: ви геї?..
Кирило:я не розумію тебе
Денис:ну ви з Станіславом Андрійовичем ...
Кирило:ти дебілко?
Денис: та не, просто я вас бачив..
Кирило; то штука була... дурне....
Денис: а точно , в нього ж дівчина є , та і в тебе..
Кирило: що за дівчина ?
Денис: казав що якась Катеруна , з Естонії приїхала до нього.
Кирило посміхнувся.
Кирило: а що він ще казав про неї?
Денис: каже цицьки великі , сексуальна дівка , фотку навіть показував.
Денис показав фото Кирила з довгим волоссям та Макіяжем , він не впізнав що це Кирило.
Кирило: дійсно бомба )
Денис: отож , а в тебе є фото малої?
Кирило: немає
Денис: гаразд , а в тебе скільки см?
Кирило: ти про що?
Денис: ти ж знаєш про що)
Кирило: пф , ну десь .... 16-17
Денис: ха , а в мене більше)
Кирило: ну й скільки?
Денис: 20)))
Кирило: норм ..
Денис: щось я не разу не бачив щоб ти за дерева ходив , не стоїть?
Кирило: та все там нормально , чого причепився?
Денис посміхався , ніби він знає що це дівчина.
