11:46. Прокинувся Кирило та відразу взявся за голову.
Кирило:боже , нашо ти так болиш... Треба пігулку випити...
Кирило встав та пішов на кухню, де його вже чекала розлючена дівчина.
Настя: і де ти лазило вчора? трубку він не бере, на повідомлення не відповідає, а в мене доречі є важлива розмова... І взагалі я вчора злякалася...
Настя підійшла до заспаного, пожмаканого, та "хворого" Кирила та обійняла його. І дійсно вчора вона сильно злякалася із-за того що її війсковий не відповідав. вона вже думала дзовонить Станіславу, хоча вона ще тоді не знала головні новини.Кирило обійняв малу та пішов до шави , де лежали пігулки.
Кирило: і тобі доброго ранку кохана... що за розмова?
Настя: можно до тебе на фронт? я буду допомогати, просто я не хочу на випадок твоєї смерті залишатися тут сама... буду дуже важко , що я відпустила тебе і не знаю повернешся ти додому чи ні...
Кирило: я не проти, але мені треба поділитися важливими новинами , які ще стале причиною мого вчорашнього пізного повернення додому... вчора ввечорі мені подзвонив Станіслав Андрійович... та сказав що він йде у відставку ... а мене він назначив продовжувати його діяльність , штаб-сержанту... і тепер я старшина роти , і вчора ми це всі святкували..)
Настя хутко стрибнула на руки до Кирила та міцно обійняла його. Кирило взяв дівчину за спідницю.
Насят: якби ти знав як я рада за тебе...
Дівчина почала плакати у плече Кирилові , той міцно обійняв її до себе.
Кирило: я буду жити лише для тебе , я жив , живу , та буду жити тільки для тебе.. не хорони мені раніше часу... я завжди буду з тобою, навідь коли буду лежати у труні , тримай мене завжди за руку, я буду оберігати тебе від всього , не плач за мною , я завжди поряд...
Від цих слів Настя трішки заспокоїлася , але всеодно міцно обіймала його, Кирило поклав її на стіл.
Кирило: не плач , все добре , я поруч..
Настя: коли я дізнала що тебе підстрелили , я думала що це кінец, я,я, не могла знайти собі місця, сиділа у ванній та курила. А коли ти перестав відповідати... Це взагалі була срака.. я читала всі новини, та пробувала знайти тебе в новинах...А коли хтось з твоїх сказав мені що ти загинув... а через півгодини ти подзвонив мені та сказав що вони дебіли так шуткували , я посивів...
Кирило: а зараз ти будеш з ними працювати, сьгодні йдемо у війскомат , віддаємо твої документи , беремо форму, потім тебе відправлять на дві неділю на навчання. потім ти додому і будемо їхати до лівого берегу Херсона...))
