Кирило: приємнво))
Кирило сів на місце та продовжив їсти, новеньки сіли на стільці та розмовляли між собою.
Кирило: а вам хтось сказав що в Донецьк?
Стас: я не знаю, у адміністразії бабака якась сказала що можливо у Донецьк поїдемо...
Кирило: ну ми у Херсон їдемо...
Стас: ну я запам'ятав вже)
Кирило: добре, їсти будете?
Софія: ну я не проти , а що є?
Кирило: ну.. є хліб, булочки, пиво та помідори... Шо будеш?
Вони сиділа ти їли , вже почало вечоріти, але вони досі сиділи у приміщені. Кирило засипав , але Дамир будив його .
Дамир: йди додому .... ти вже засинаєш....
Кирило: ще доба не пройшла , а я вже сумую за нею.... люба моя......
Стас: щось трапилось?
Дамир: у неї дівчина поїхала на 2 неділі навчаннчя а потім з вами будеть. А , Катерина Кирилівна, вам треба подзвонити до старшини роти з якою будете працювати на правому березі.
Кирило подзвонив до Сергія Олександровича .
Сергій Олександрович: ало..
Кирило: добрий день , Сергій Олександрович , це я , Катерина..
Сергій Олександрович : а , привіт дорога... ну дивись , нас разом виходить 60 , тому треба буде щоб ви закупилися їжею та може зброєю.. а , ну і ліки... ось... броніки одразу вдягайте, бо тут небезпечно....і з рідніми там поговоріть.... те що 5% того що повернетеся живі...
Кирило: дуже смішно....
Сергій Олксандрович: та жартую я.... але обладненя обов'язково візміть... все якщо що дзвони , пиши , ми ж родичі всеж таки...
Кирило відключив трубку та подзвонив своїй дівчині.
Настя: так коханий , щось трапилося?
Кирило: ні , просто подзвонив , спитати як справи..
Настя: а.. ну все добре.. вже приїхали , але є новина...
Кирило: не лякай.. шо трапилось???
Настя: ну , тут зімною Віка... вона в тебе служити буде....
Кирило: дай їй трубку будь ласка...
Віка: ало?
Кирило: ало, ти чому мені не сказала що будеш служити з нами?!
Віка: це був сюрприз)))
Кирило: добре... передай Насті шо на неї чекає сюрприз...
Кирило вимкнив дзвінок та пішов додому. Це були нудні 2 неділі, але Кирило вирішив одне діло. Він прийшов на вокзал зустрічати дівчат , він купив квіта та взяв головний подарунок для Насті. Коли він підійшов до автобусу та побачив дівчаток. Він взяв Настю на руки та ніжно поцілував вуста.
Кирило: привіт сонечко))
Кирило поставив дівчину на землю , віддав квіти, він встав на одне коліно та дістав гарну коробку .
Настя: а шо ти робиш..
Кирило відкрив коробку та Настя побачила гарну обручку , ту саму, яку знайшов Кирило у потязі.
Кирило: кохана... ти моє серце.. ти моя душа... рідніше за тебе нікого нема... усі незгоди переживали вдвох... моя віра у тебе , нескінченно велика... а любов до тебе нескінченно міцна... тому хочу я зараз... почути твоє "так"....
Від цих слів , у Насті пішли сльози. Віка знімала це на відео. На вокзалі всі почали голосно кричати щоб вона сказала так.
Настя: я тебе кохаю... я згодна....
Кирило обережно взяв її за руку та одяг обручку, він міцно обійняв наречену та поцілував у губи.
