Глава 34

10 2 0
                                    

  Кироло:чого сумні такі , пішли плавати..

У мокрому одягу , тіло Кирила було схоже на щось прекрасне , хлопці які побачили його , були шоковані з його форм , вони вважали його чоловіком , а якщо й жінкою то з першим розміром. Павло , заворожуючи дивився на нього та посміхався , поки Кирило не зрозумів у чому справа.

Кирило: а куди це ти дивишся? тобі що , карт мало?

Павло: та ні , просто ви дуже гарна дівчина, гріх на вас не дивитися...

Кирило: ну так так , звісно ж, але дякую..)

Павло: я не шуткую, Катерино Кирилівно)

Павло з дивною посмішкою , обережно підійшов до молодої старшини, та обережно обійняв її за тонку талію. Шокований Кирило відразу відштовхнув хлопця .

Кирило: ти шо робиш?зовсим вже страх загубив?сраку перцем натерти?

Павло:та не, просто ви дуже гарна)))

Павло відкрив пляшку з пивом, та випив залпом викинувши пляшку у смітник. 

Сергій: ви разом? чи ви одружені?

Кирило: ні , в мене є дівчина... він просто побратим....

Сергій: ааа, зрозуміло , а чого тоді до старшини чіпляєшся?

Павло: бо не можна такою гарною народжуватись))

Кирило: йди до біса...

Павло: якщо ви будете заміняти її))

Розлючений Кирило пішов знову у річку , та стрибнув у без тогу мокрій одежі. Павло зняв з себе футболку та штанці та побіг до води. Сергій дивився на них та посміхався.

Микола: а звидки ти? 

Сергій: я з Нової Каховки , а ти?

Микола: з Енергодару...

Хлопці  швидко встали , зняли футболки та штани , та побігли до води.

Сергій: хто останній , тот лох!!!

Нажаль останній був Діма , який тільки  вийшов з кущів. 

Діма: еее , а я?

Кирило: а ти останній лох)))

Діма побіг до води прям в одязі та стрибнув на Кирила. Вони купалися, бавилися, топили одне одного, пили пиво та просто розважалися та відпочивалися. Вже був темний вечір , вологі війскові йшли по вулицям міста.

Кирило: ну все хлопці, я додому , мене жінка чекає , зараз піздов вигрібати буду...

Не тверезий Кирило пішов додому , Віка вже давно  пішла до себе , тому злюща Настя чекала Кирила сама. Колт Кирило постукав у двері , майже відразу відчинилися двері та на вуху прилетів смачний хлопок.

Настя: ти де була , падлюка ти така... я зараз прикончу тебе на місці!!

Настя затягла його у спальню , поклала на ліжко та зняла вологий одяг. Кирило відразу заснув , тому Настя відклала на завтрашній день відривання голови та лягла поруч, укріла теплою ковдрою та обійняла. Вони сплять.

З нами Бог та свята правдаWhere stories live. Discover now