Хлопці встали із-за столу , та хитаючись поповзли до дверей, їм було дуже весело . Вони вдяглися та пішли на вулицю , Кирило замкнув за ними двері , та пішов на кухню прибирати за створеним безладом. Коли він мив посуд , до нього підійшла Настя та ніжно обійняла його.
Настя: а де в нас вино?
Кирило:у холодильнику було , можеш діставати та нести у кімнату)
Настя чмокнула Кирила у шию та пішла до холодильника , забрала вино та бокали та пішла в кімнату. Кирило не сильно спішив та домиючи посуд пішов до подруги , сів на диван та увімкнув телевізор.
Настя: чим займемося?))
Кирило: ну не знаю... можна потім сходити на забуту хату , і там полазити , а зараз можна подивитися фільм та пити вино)
Настя сіла Кирилу на коліна , відкрила пляшку на налила вино у бокали . Кирило взяв свій , його подруга обережно взяла свій .
Настя: давай за те що, навіть через такий довгий період ми не посварилися та підтримували звʼязок та підтримували одне одного)
Вона лагідно посміхнулася , цокнула бокалом об бокал Кирила та випила до дна , Кирил трохи відпив та поставив на тумбочку , ніжно поклав руки на ноги дівчини та дивився їй в очі. Настрій піднявся , Настя обійняла Кирила та ніжно поцілувала у губи , на що він відповів та стиснув ляшки дівчинки. Декілька хвилин вони цілувалися , поки Кирило не зупинив поцілунок та подивився в очі дівчини вологими очима.
Настя:ти чого? Що трапилось?
Кирило: все нормально , просто сумував за тобою... знаєш як багато чого змінилося?...
Настя: наприклад?
Кирило:я не знаю , що це , але я мабуть ще кохаю тебе... я жити не міг поки ти була у небезпеці.. я хвилювався за тебе день і ніч , коли я був зовсім один , ти підтримувала мене , і я дякую тобі за це.. Мені було дуже боляче коли ти залишила мене тоді , я місяцями шукав тебе... і знайшов... дякую тобі що ти в мене є..
Кирило знову ніжно поцілував Настю у губи та притиснув до себе за талію. Вони довго та солодко цілувались, руки Кирила зпустилис на бедра дівчини , яка вигиналась у спині та гладила волосся Кирила .
Настя: я втомилася...
Кирило обережно поклав її на ліжко та навис над нею ніжно цілуючи в тонкі , солодкі вуста дівчини.
Настя: ну їжачок...
Кирило: ну що?)
Настя: я не виспалася , давай краще спати?))
Кирило : ну добре , добре))
Кирило ліг біля Насті , вкрив ковдрою , та міцно обійняв зі спини за тоненьку талію.
Кирило: солодких снів )
Настя: і тобі їжачок))
Вони заснули.
«У двері хтось дуже сильно вдарив , Кирило швидко встав та підійшов до двері , подивився у око та запитав.
Кирило: хто там?
??: смерть твоя.. відчиняй.. ти давно мене вже звав , але в мене були справи і поважніше..
Кирило:йди..
??:я вже прийшов..
Кирило: йди геть , ти не потрібен мені , у мене є те чого я хотів , тобі немає місця в моєму житті.
??: ти ж розумієш, що діти відробляють гріхи своїх батьків?
Кирило: я вже зробив все що міг..
??:ти забув про саме важливе.. ти не вбив його.. хоче стояв на колінах і кричав що вбʼєш.. ти цього не зробив , тому я вбʼю тебе.
Це чудовисько почало вибивати двері.»
