Сергій Олександрович: так, рота відбій..
Катерина: зрозумів, там , каченята, відбій.
Василь: я чув..
Всі лягли спати, в той час як Сергій Олксандрович,Катерина,Володя,Даша,Толік ,Лев, Стас та Софія пішли на сторожиху, вони шли тихо, але Катерина та Толік почали скакать та танцювати.
Сергій Олександрович: ви здорові?...
Стас: це характерно для них... це ще Василь з нами не пішов...
Даша: вона так змінилася.... стільки часу не бачила її...
Даша знову заплакала але одразу витерла лице. Вони довго стояли на пості, до 4 ранку, поки не побачили машину, її зупила Катерина.
Катерина: добрий ранок пане, ваші документи та документи на авто..
Водій:добрий, так, будь ласка..
За кермом сидів старенький ,приємний дідусь. Він віддав документи Катерині та уважно дивився їй у очі.
Водій: в вас такі очі гарні... нагадуєте мої дружину...
Катерина: дякую, куди їдете?
Водій: в аптеку за ліками..
Катерину:зараз коменданська година... зараз не можна туди.
Водій:я знаю ,дружина хвора, їй ліки потрібні, а в нас їх немає..
Катерина: які ліки?
Водій: для підтримки щітовидної залози, л-туроксін50..
Катерина:я їх приймаю, візміть мої.
Водій: ой... візьміть хоч 100 гривень, чи скільки вони там коштують...
Катерина: не треба... залиште собі.
Катерина дістала з кишені нову пачку пігулок та віддала дідусю. Він розвернувся та поїхава додому.
Сергій Олександрович: вони сильно тобі потрібні?
Катерина: я їх вже давно перестала пити... а це на раптовий випадок...
Сергій Олександрович: добре, наступним піде....Стас .
Стас: а чому саме я?
Сергій Олександрович:бо самий тихий... Софія з Толіком вже навіть покупатися встигли...
Стас: а ми квіти збирали... для Катерини Кирилівни))
Лев: а чому ж мої квіти ти не приймаєш, а квіти від хробачка приймаєш?
Катерина: поперше, він не хробачок, а по друге він не такий настирний... мені не приємно коли до мене так підкатиють...
Лев: ну вибачне пані) всім дівкам подобаються настирні , здоровенні хлопці..)
Катерина: ну так і йди до всіх, в мене є дружина, в тебе 0 шансів... тим паче я не дурна і розумію що тобі треба..
Лев: пропозиція , це не одружена))
Володя: бляха, Лев, тобі сказали відчіпитися...
Лев: не лізь не в своє діло , чувак)
Катерина:іди в сраку, я не хочу тебе бачить і навіть розмовляти...
Лев: хм.. добре..
Лев розвернувся та пішов у ліс , як раптом всі почули свист та приліт біля окопів.
Сергій Олександрович: блять його мать... побігли!
Шоковані війскові, побігли до окопів, побачене не радувало. Біля дерева лежала Настя , Слава та Дем 'ян. Катерина одразу побігла до Насті, спробувала нащупати пульс , але це було марно. Їх погрузили у машину та повезли в лікарю, в той час як Катерина сіла біля того самого дерева , притиснула до себе коліна та дивилася у гору, і в цей час вже почало світати... Катерина дивилася на небо, до неї сів Лев.
Лев: я здогадуюсь шо трапилось...вибач за те що поводив себе як дебіл, та прийми скорбі мої..
Катерина не витримала та притиснулася до Лева, він почав гладити її по голові та заскоювати. В цей час до них підійшла Віка , Даша та Матвій.
Віка: відійди будь ласка, ми розберемося..
Лев пішов до хлопців , зараз він якийсь сумний. Він сів біля Кузьми.
Кузьма: ну як там вона?..
Лев: істерика.. мені її жаль...
Сергій Олександрович: може відпуску дати... хай до тями прийде...
