День.
13:46.
Катерина: Сергій Олександрович, допоможіть будь ласка , тут якась не зрозуміла шафа, не відомої форми...
Сергій Олександрович: зараз, почекай, я тут вихід знайшов до підвального приміщення, треба оглянути...
Катерина, Сергій Олександрович, Лев та Василь розберали завали будинку в якій прилетів знаряд рашиста. В одноповерховому старому будиночку жила родина з 6 чоловік: мати одиначка, 2 сини , донька с 2 місячною дитиною та старенький дідусь. У дворі сидів сумний старий собака . До паркану підійшла сусідка , приблизно 40 років на вигляд. Жінка була налякана , вона прикрила рот рукою та бо обличчю побігли сльози. Її побачила Катерина та одразу підійшла.
Катерина: день пані, ви знали цю родину?
Жінка: так... Оленка... мати дітей.. цк моя подруга з дитинства... їй нещодавно виповнилося 42 роки... святкували її день народження у підвалі... було лячно , але свято ніхто не забере..
Від цього коротенького розказу у жінки почалась ще більша істерика.
Катерина:так... присядьте, зараз ми оглянемо підвал , може вони там сидять.. не хвилюйтесь..
Сергій Олександрович: Галатея, хутко до мене, медика поклич!
Катерина покликала Наталю та вдвох вони побігли до Комбата.
Катерина: що там? знайшли родину??
Сергій Олександрович: там 10 чоловік. потрібна допомога! я не пролізу туди, тому вдвох лізьте. а я поки за трактористом збігаю щоб допомогли прибрати плити!
Першою полізла Катерина. вона посвітила ліхтариком і побічила багато людей. напевно ще якісь родичі цієї родини.
Катерина: всі живі??
Дідусь: начебто так..
Катерина: так, скільки людей у підвалі? ще є кімнати??
Дідусь: так, там кімната , там моя онучка с правнучкою та своїм чоловічком, там вихід завалило.
Катерина подивилась на завалену частину підвалу, вона почала приберати камні та землю, та коли вона приберала . зверху сипалось ще більше землі.
Катерина: допоможіть це все прибрати! де лопати??
На той час до них проповзла Наталія , надала потрібну медичну допомогу. Чоловіки та парубки допомогли відкопати вихід у другу кімнату. Катерина пролізла туди та посвітила ліхтариком.
Катерина: є хто живий??
У відповідь тиша. Лише у куту дівчина почула шорох та тихенький крехт дитини. Дівчина взяла в руки маленьке янголятко та вийщла до всіх інших.
Катерина: потримайте хтось дитину...
Вона віддала дитину жінці та полізла назад до її батьків, дівчина перевірила пульс, але вона почули лише холод.Жестом Катерина покликала медика та тихенько попросила доглянути тіла.
Наталія: без свідомості... треба швидко на поверхню...
І в цей час за допомогою трактора прибрали плиту яка закривала підвал та люди побачили сіре небо. Дівчину та чоловіка швидко ліквідували у лікарню.
Жінка: боже.. шо ж коїться...
Катерина: заспокойтеся, все буде нормально.
Сергій Олександрович: так, Катерина мені сказалаи тебе відправити до бази, бо там щось трапилось, когос привезли...
Катерина: ой блііін..
Сергій Олександрович: ну а що зробиш? треба..
Катерина: а може Кузьма буде там дивитись за ним?
Сергій Олександрович: в нього їх 2 , такі йобнуті... а в тебе начебто одна людина..
Катерина: ну добре... я пішла тоді...
Сергій Олександрович: біжи дитина...
Чоловік на дорогу перекристив дівчину , і та не дуже задоволена пішла на базу. Біля бази за кимось ганялися хлопці.
Катерина: так, шо тут відбувається??
Емір: о, привіт кицю.. та от... тут новенького начебто привезли, а він гад втекти хоче...
Катерина: ага.. а де цей конек стрибунець?
Хлопці заламали не великого на зріст чоловічка та повели до Катерини.
Діма: Метелик, ми тут горобця все ж таки спіймали...
Катерина:опа, і як тебе звуть, совдатик..
??:Леша я..
Катерина: а чого тікаєш? тут всі хороші, не хвилюйся))
