Кирило: чому , не погане імʼя...
Станіслав:ну так...
Розмову перервав постріл , потім почули крик. Це був Денис . Хлопці швидко взяли зброю та побігли дивитись що там трапилось. Коли вони прибігли до того місця , вони побачили Дениса , який лежав на траві тримаючись рукою за живіт.
Денис:о матінка рідна....
Станіслав:хлопці , беріть його, що з тобою трапилось??
Коли Василь нахилився до Дениса , ворог вистрелив у плече Василька.
Василь: бляться рода!
Станіслав швидко перезарядив автомат та влучив прямо у голову орку. Кирило та Толік взяли хлопців та побігли з ними до бази. Коли прибігли поклали їх на ковдри та швидко подзвонили до госпіталю .
І ось хлопців вже відвезли до міста , де знаходився госпіталь, Кирило , Толік та Станіслав сиділи біля дерева та палили .
Толік:а що Денис там робив?
Станіслав: ти в мене питаєш?
Толік:а ви не давали йому такого розпорядження?
Станіслав:звісно ж ні ... він сам туди поперся....Треба буде трішки перебазуватися...
Кирило:куди?
Станіслав:трішки ближче до них , швидше до бʼємо ...
Кирило:зрозумів , а де лопата?
Станіслав подивися на Кирила.
Станіслав: ти шо , сам зібрався копатися?
Кирило: ну почну , а що?
Станіслав: ну ти і смішний... ну спробуй...
Станіслав дістав лопату та віддав її Кирилові . Кирило встав с землі та пішов трішки ближче до ворога та почав копати. Підійшов Толік з лопатою то почав допомагати Кирилу.
Толік:я тут не так давно почув....вашу розмову з Василем.... Так ти дівчина?..
Кирило зробив вигляд що не почув та продовжив копати.
Толік: я нікому не скажу ... просто мені потрібна допомога....
Кирило: у чому?
Толік: я хочу познайомитися із Еммою , але боюсь що вона мені відмовить... я хотів би зробити їй якійсь подарунок то надіслати поштою...
Кирило: подарунок? А що ти хочеш?
Толік: або якусь обручку , або браслет , що їй подобається?
Кирило: їй подобається ґвалтування , кров , смерть , травка , бухло.. ще вона хіппі ..
Толік: м... яка добра дівчинка... може я їй відправлю сидру баби Параски?
Кирило: ооо , після цього вона за тебе заміж може вийти)
Толік: це якось мало.. може солодощі якісь?
Кирило: не дуже любить солодке... їй можна суші замовити , або рибку засолену надіслати..
Толік:добре , але я хочу їй якусь прикрасу... браслети вона носить?
Кирило: так , вона все носить...
Толік:зрозумів, добре, дякую))
Кирило: та немає за що...
Вони продовжили копати , але вже мовчки. З часом до них приєдналися Станіслав , Антон та Павло. З кожної хвилиною ставало все темніше та темніше , і хлопці пішли на вечерю . Сьогодні був смачний борщ , Кирило звісно ж їв біля кущів та один , поки до нього не сів Толік.
Толік: ну я замовив їй гарну обручку , ось ... написав їй , все нормально..
Кирило: дуже добре ..
Толік: а це правда що ти лезбійка?...
Кирило проігнорував та продовжив їсти.
