Глава 41

14 1 0
                                        


Ранок. Було дуже гучно. Автобус у 15:30  , а зараз 8 ранку , всі потрішки просинаються, снідають, палять цигарки.

Сергій:ти шо робиш , я ж сплю...

Кирило: дуже добре, а там всі голодні з ночі... міг приготивати..

Сергій: ага....

Кирило зварив усім каші спотикаючись через Сергія та покриваючи його матом.Прийшов Василь, впав через Сергія.

Василь: їби його мать нехай... вставай давай...бо якшо тебе підфутболить Стас або Влад...тобі буде погано...

Сергій: бляяя , нашо ви всі прокинулися....

Стас: кого я сьогодні ще не футболив? ааа , Серожа.... Ну пизда тобі Серожа....

Стас легенько пнув Сергія та сів йому на живіт.

Стас: ой як зручно...

Сергій: злізай з мене... бо зараз знудить...

Стас: бляха муха, який ти слабенький для козака...

Кирило: встань з нього бо воно зараз заблює мені тут все...

Влад: та нічого з ним не станеться.... пиздіть менше буде...

Сонні дівчата пішли у ванну де в обнімку спали Василь та Толік.

Настя: Боже правий.... от кому насправді байдеже на все... хлопчики , вставайте... прокидатися вже треба...

Василь: Інна , ну ще трохи....

Настя: а я не Інна...

Василь зіскочив з поли та впав через Толіка.

Толік: БЛЯТЬ ТВОЮ МАТЬ...

Кирило: шо там вже трапилось?

Настя: все нормально киця...

Всі поснідали та пішли збиратися, у вхідні двері постукали. Толік підійшов до двері та відчинив. Там стояла Віка.

Толік: так?

Віка: я старша сестра Катерини. Вона каза прийти до неї , бо тут майже всі побратимти...

Толік: а... мене звати Толя...

Віка: Вікторія , я тут докупила те що просила...

Кирило: оо, привіт.. дякую, ти попрощалася з чоловіком та дитиною?..

Віка: так...

Віка міцно обійняла Кирила та почала плакати .

Кирило: чч... все буде добре... 

Віка: я боюся побачити руїни.... я боюсь не побачити доньку... я не знаю... 

Кирило: все буде добре, ти ще всіх нас переживеш)))

Віка пішла у ванну.

Віка: блять... це хто?...

Кирило: а це Василь....

Василь лежав на полу.В 15:00 всі стояли на вокзалі та чекали автобуса. Вони побачили побратимів.

Кирило: в шеренгу всі.

Всі встали у шеренгу, провели перекличку та новеньки віддали присягу перед побратимами. Приїхав автобус. Всі залізли в нього та сіли на місця, Кирило сів на зад, на своє місце.Вадим сів біля нього.

Вадим: а ти пам'ятаєш....)

Вадим зажав його та почав лоскотати, Кирило як шило в дупі крутився та визжав. 

Кирило: Вадим, пусти мене!

З нами Бог та свята правдаWhere stories live. Discover now