Емір: ну що, пʼємо?
Ігор:ну конечьно...
Вже пʼяні гості цокнулись рюмками , добиваючи 10 пляшку коньяку на 36 людей. Хтось вже спить в тарілці, хтось на підлозі , і доречі вони з ресторану , поїхали додому Ігоря.
Станіслав: таак , шось вже все закінчилось....
Ігоря: нє, ще є вино)
Станіслав: вино пʼють з жінками , а наші девки он... сплять... бабка лише у туалет пішла , а вона ж не буде одна пить...
Емір: ну чо ти кіцюнічку бабкой називаєш?
Станіслав: бо бубонить постійно..
Емір: та то вона просто переживає за нас.
Ігор: чуєш, а ви коли весілля робити збираєтесь?
Емір: ну коли пропозицію зроблю..
Ігор: а коли зробиш? Ну ти ж розумієш, шо вона молода і сімʼю хоче, дивись шоб не відбили її в тебе)
Емір: я впевнений що вона мене кохає..
Ігор: ну так , пропозицію роби , що ж ти тягнеш?
Емір: ну каблучку я купив... але я не знаю як зробити пропозицію.
Ігор: ну , може на якесь свято , от на свій день народження!
В цей час до вітальні зайшла Катерина.
Емір: маленька , може додому ? Ти вже така в мене не твереза)
Катерина: га? Ну добре.. поїхали...
Хитаючись , дама пішла до виходу з дому , а за нею йшов Емір , потискуючи руку кожному з побратимів. Вони викликали таксі та поїхали додому. Але цікавинки почалися з того моменту , як вони сіли в таксі та просунулися з місця.
Катерина: кицюнь...
Емір: так Катрусю?
Дівчина взяла чоловіка за руку та поклала собі на коліно.
Катерина: а ти мене любиш?)
Емір: звісно люблю.
Катерина: а чому тоді не чіпляєшся до мене?( перший і останній раз був 2 тижні назад.
Емір: ну за це вдома поговоримо.
Катерина: а я хочу прямо зараз...
Вона стиснула руку чоловіка притискаю її до свого коліна та почала тягнути її вверх. Емір нахилився до вуха дівчини та ніжно поцілувала за вушком.
Емір: потерпи додому)
Катерина: ну котусику)
Емір натиснув на ногу дівчини своєю рукою та стиснув.
Емір: ну я ж сказав, потерпи, ми скоро вже в дома будемо, тільки я і ти) бо мала у мами сьогодні)
Катерина: ррр
Емір: а взагалі то я хотів тебе покарати , бо я казав багато не пити , а ти пила коньяк як воду... потім же ш погано буде...
Катерина: та... нічого страшного...
