Катерина: тільки далі не заходи...
Емір: до весілля не в якім разі)
Катерина міцно обійняла парубка за шию та подивилась у очі.
Катерина: так... треба вже йти , справа є...
Емір: яка?
Катерина: в 7 ранку на штурм, тому зараз йдемо на частний кордон з окупованою территорії і охороняємо , про все доповідати по рації.
Емір: небезпечно...
Катерина:згодна , але шо зробити...
Емір: ми вдвох там будемо?
Катерина: ні, з Василем, Толіком, Левом та Денисом... і хтось з 2...
Емір: головне щоб не естонець...
Катерина: та нормальний чоловік, просто мову не дуже добре знає...
Емір: та...він просто нитік...
Катерина: слухай, ви теж коли прийшли нили постійно...
Емір:ррр..
Катерина: пішли давай..
Вони побігли на кордон де їх чекали хлопці.
Толік: добрий вечір..
Катерина пошепки: тихенько..
Толік пошепки: добрий вечір..
Емір пошепки: шо робити?
Катерина пошепки: ну дивіться, зараз наз 9 чоловік, тому зараз треба розділитися по 3 та готуємось до "арбалету", все зрозуміло?
Ехо пошепки:а...що...таке..."арбалету"?
Катерина пошепки: так... вперед йдуть я,Емір та Денис, праворуч Василь,Ехо та Толік, і ліворуч Лев, Вадя та Богом данного... все зрозуміли?
Тиша.
Катерина пошепки: у всіх є рація?..
Василь пошепки: так, сказали запустити ще дрона...
Катерина пошепки: можеш запускати, так, по рації доповідати про все що бачите та чуєте...
Толік пошепки: прийняли.
Катерина , Емір та Денис пішли вперед. Вони повільно йшли з автоматами та та пильно дивилися.
Катерина пошепки: якщо бачете рашика , то попереджуєте мене та розділяємось.
Вони пішли по лісу. Тиша.Нікого немає.
Катерина пошепки: все , тут сидимо
Денис пошепки: і шо робити будемо?
Катерина пошепки: дивитися...
Вони сиділи так до самого ранку, поки не почули голоса та гул цілої техніки.
Катерина по рації: кордоники готуються, позакордонну рушають вперед...
Сергій Олександрович по рації: прийняв.
Катерина пошепки: зараз йдемо до шісторки...
Вони тихенько добігли до хлопців та сіли в засаду,техніка була все ближче та ближче.
Катерина по рації: увага...
Всі направили зброю на техніку ворога.
Катерина по рації: вогонь.
Почався дуже гучний і потужній бій, голова на голову, танк на танк. Розвідувальні дрони показували напрямо для артилеристів. цей бій бів не довгий, але сильний. Поранених було мало: Даша(Постріл в ногу),Сергій Олександрович( контузія, вивіх плечевого суставу),Ехо(впав на розбите стекло дупою),Акім(поранення обличчя склом).
Мурат:їбу і плачу... ти чого тут сидиш?
Катерина:я?
Мурат: так,ти,я ледь не наступив...
Катерина: ну так може будеш дивитись під ноги , а не в телефон?
Мурат: мені і так нормально, це ти тут розсілась, королевішна..
Катерина: а якщо Кузьму покличу?..
Мурат: я його права рука..
Катерина: але пизди отримати можеш...
Мурат: не отримаю)
Емір: від мене зараз отримаєш.
Мурат: каже той, хто на навчанні , програв вчителя у вільному бою...
Емір: ну ти ж не вчитель, тобі можно і пику начистити...
Катерина: так, а ну сіли обидва.
Хлопці сіли друг на проти друга.
Катерина: шо за дитячий садок ви тут влаштували? це війна, всі разом повинні триматися, а ви як дві дворові собачки, гав гав гав... миріться.
Мурат: Катерина та Емір , вибачте..
Катерина:Емір..
Емір: вибач..
Сергій Олксандрович: ну, і шо тут в нас?
Катерина: вже нічого, все чудово..
На телефон Катерини прийшло повідомлення від невідомого
*Привіт , як ти?*
Неочікувано Катерина прийняла рішення подзвонити на цей номер.
Катерина: добрий день..
Станіслав: привіт.
Катерина: а, ой, це ти... вибач, не впізнала..
Станіслав: нічого, розумію, як ти?
Катерина: та все начебто добре... а ти як? як почуваєш себе?
