Станіслав дивився Кирилу прямо в очі. Але відпустив його . Кирило йшов трішки прихрамуючи , та побачив потяг . Дійшов до нього та пішов до машиніста. Там стояв Дмитро.
Дмитро:а шо така гарна дівчина та без охорони?)
Він дивився молодій машиністі у вічі з таким вогнем в очах.
Кирила: йди перераховуй людей. Добрий день , ваше ПІП.
Машиніст: Іщенко Вероніка Володимирівна) , а ми ні де не бачилися з вами раніше , ну там, в школі може разом вчилися)))
Кирило: привіт Вероніко, радий тебе бачити) напиши мені в інстаграм , бо зараз дуже багато роботи... документ дай будь ласка.
Це була колишня однокласниця Кирила, вони добре спілкувалися. Раніше. Давно не бачились , часу не було.
Кирило:все добре ,можеш їхати рідна)
Машиніст: бувай)
Поїзд поїхав .Павло передав по рації інформацію та вони пішли під міст грати в карти.
Діма: Киря , а чого ти не залицяєшся до дівок?
Кирило:а мені треба одразу на секс їх вести?
Діма:ну) це у кого як душа до цього лежить))
Павло: а може ти гей?
Кирило: ти шо , довбень...
Павло: ну а що , або одружений , або гей
Кирило: нічого з цього , просто не користуюся дівчинками як діркою... я шукаю кохання , але я просто ще не знайшов те що хочу....
Діма: а ти випадково не зустрічаєшся із Станіславом Андрійовичем ?
Кирило: придурок....
Кирило запалив сигарету , хлопці регочуть.
Павло: ти з ним всюди ходиш , Василь взагалі казав що ви вчора тут цілувались)))
Кирило: дебіл косоокий твій Василь....
Регочуть. Та продовжують грати в карти. Тут підходить Станіслав.
Станіслав:зараз ви блять самці будете без своїх вставальних пристроїв.... Дрочуни їбані.
Хлопці розбіглися у ручні сторони , залишив Кирило самого з картами. Він обережно подивився в очі Старшини і поняв , що зараз йому дупа.
Станіслав: я теж грати хочу.... Роздавай...
Не тут то було. Вони грали в карти.
Станіслав: ти б знав як хочеться дівчину.....
Кирило: як що б ти знав як хочеться щоб дівчина... ну ти зрозумів..
Станіслав: ага...
Вони подивилися друг на друга. Станіслав поклав карти та обережно почав приближатися до Кирила, якій в свою чергу почав віддалятися від Станіслава.
Кирило: не треба...
Станіслав: треба.
Кирило побіг до роти , він таке не звертав уваги на хвору ногу, яка дуже сильно боліла, він тікав від Станіслава. Коли він добі всі задавалися питанням що трапилось , але він лише тікав і біг в окопі як Станіслав за шкірку дістав його з окопу.
Кирило: бляяяяяяя
Станіслав: тихо дурне. Я шуткував)
Кирило: я їбашив ці макарони....
Він спустився в окоп та сів на ковдру. Тримається за ногу. Стас спустився до малого щоб подивитися що трапилось , з ноги тиче кров.
Станіслав : аптечку несіть.
