Кирило: ти не боїшся що нас тут побачать?
Станіслав: не дуже , я не кохався вже пів року , звісно я не боюсь..
Станіслав зняв капюшон та Балаклаву Кирила та почав цілувати його в шию , Кирило просто притиснув голову старшини до себе .
Кирило: боюсь...
Станіслав: не хвилюйся , я дуже обережний)
Кирило: як скажеш...
Станіслав навалився на малого та поклав його на землю нависаючи над ним , він цілував його шию , та залишав на ній засоси та ліз руками до грудей малого , який вже вигинався в спині.
Кирило:стій , будь ласка зупинись...
Станіслав прибрав руки та підправив футболку .
Станіслава: що трапилось?
Кирило: я боюсь....
Станіслав ліг поряд та обійняв малого.
Станіслав: як скажеш)
Кирило:коли ми до дому поїдемо?
Станіслав: мм..... не знаю , але думаю що не скоро.... Людей не вистачає.... І замінити поки не можуть , тому будемо сидіти і чекати...
Кирило:зрозуміло...
Станіслав:а шо?
Кирило: просто запитав , додому вже хочу...
Станіслав:в Естонію?
Кирило: ні , я вирішив що буду жити тут .... В Харкові...
Станіслав: зі мною?..
Кирило:якщо ти не проти....
Станіслав: звісно ж не проти) знаєш як мені нудно жити одному?)
Кирило: ну ось буде дуже весело...)
Станіслав:ага , а мама як відноситься до цього?
Кирило: їй тільки за радість що я поїхав від них , Костя ридав , а вона навіть не проводжала мене.... Малий не знаю , може і сумує , може і ні , не знаю... ось Віка буде дуже рада якщо я зроблю так само як і вона , вона ж у 18 поїхала в Германію до подруги , і ось сиділа там зараз он , теж переїхала , взагалі ми хотіли розлити жити... і у Києві ... але будемо у Харкові.... І вона з малим і чоловіком , і я з дівчиною....
Станіслав:ага , чим я тобі сподобався?
Кирило: ну ти добрий , не шлеш мене куди по далі , терпиш мене , я відчуваю себе самим щасливою у в світі) а я тобі чим ?)
Станіслав: ну , ти не такий як всі , ти ніжний , смішний , кмітливий, розумний, лагідний, піклуєшся за мною , хвилюєшся , довіряєш мені)
Кирило: хм) добре , а шо робити будемо?
Станіслав:треба зараз зробити пару пасток , та трішки зламати їх зброю , а потім треба буде відкрити вогонь , я напишу тобі повідомлення , щоб вони не встигли полагодити свої ржаві гівнометики....)
Кирило:ідея не погана , але мені здається що не продумана , а якщо там будуть охоронці?
Станіслав:нууу , я би не сказав що їх там дуже багато людей , та й зараз у них вечеря , і на сторожихі нікого немає.
Кирило:звідки така впевненість?)
Станіслав: я це знаю)
