Настя: я їсти хочу, та пити, нервую...
Кирило: все буде добре.. не хвилюйся..
Настя: ага.. хочу хліб...
Кирило: хліб?
Настя: так...
Кирило пішов до ларьку , купив хліба та відніс його Насті. Настя сиділа та їла хліб, Кирило сидів на лавці та оформлював документи онлайн на куплю квартири. Зарплатня вже прийшла , тому Кирило викупив квартиру, та остаток задонатив на зброю. Вже приїхав автобус , Кирило ніжно обійняв малу , цьомнув у лоб та посадив на автобус. Автобус поїхав. Кирило пішов у магазин , купив пиво , помідори та булочку, та пішов додому. Коли він зайшов до хати , він роздягся та заліз у ванну , набирає теплу воду.
Кирило: мабудь зараз помиюся та піду до Дамира... може ще якісь нові є...
Кирило домився , випив пиво, вдяг форму та пішов до архіву. Там вже сидів Дамир та дивився фільм.Кирило сів на стілець та подивився на Дамира.
Кирило: добрий день..
Дамир: добрий день старшина.. з якиго приводу завітали до нас?))
Кирило: тобі вже доклали про нову війскову?
Дамир: звістно, юез цього не як, а ще у нас два нових хлопців та дві нові дівчини, всі як почули про вас , так відразу почали приходити, в вас вірить народ))
Кирило: а де вони?..
Дамир: біля війскомату , зараз прийдуть сюди , це в нас вже 28 людини... ого...
Кирило: впораюся... булочку хочеш?
Дамир: не буду проти)))
Кирило дав булочку Дамиру , вони сиділи та їли , як у приміщення зайшли два високих та кримезних чоловіків , та дві не виликих гарних дівчаток.
Кирило: добрий день , бійці.. у шеренгу..
Кирило встав та поклав булочку на стіл.
Кирило: мене звати Катерина Кирилівна , іноді можна називати їжак.
Як виявилось , дівчат звали Софія та Марічка , а хлопців Стас та Влад.
Марічка: а вам правда 16 років?
Кирило: так, а що?
Марічка: а як ваз взяли?
Кирило: патріота у мене побачили та нациста...
Софія: а у вас є чоловік?))
Кирило: дівчина... у мене є дівчина...
Софія: мде...
Кирило: на навчанні вже були?
Стас: так , всі разом були там, а коли ми будемо їхати до кордону Донецька?
Кирило незрозуміло подивився на Дамира.
Кирило: ми маємо їхати у парвобережний Херсон...
Влад: додому?...
Кирило: а звідки ви?
Влад: а ми із Софіїю з Нової Каховки, Марічка з Таврійска , а Стас не розповідав...
Стас: я з Дніпрян
Кирило: ніколи не бачила тебе... зніми балаклаву...
Коли Стас зняв з себе балаклаву , Кирило впізнав ліпшого друга своєї старшої сестри Віки.
Кирило: ооо, які люди... Віку Лозицьку знаєш?))
Стас: так.. це моя добра подруга, не так давно бачилися з нею.. а ви Фірсову знаєте? це сестра її , теж служить..
Кирило: Фірсова Катерина Кирилівна тебе слухає)
Стас підійшов до Кирила та потиснув його руку.
Стас: приємно познайомитися...
