Глава82

4 0 0
                                    

Дівчина довго стояла та не могла зрозуміти чому чоловік так нагадував когось. Коли вони дійшли до бази , з завʼязаними орками в яких були закриті очі , всіх відвели в окремі кімнати , щоб допитати. Дівчина зайшла за ворогом та прикрила двері.

Катерина: садись на землю.

Чоловік швидко сів на траву.

Катерина: звідки ти?

Микита: с Пскова..

Катерина: родичі?

Микита: родители давно умерли , осталась тетка , сестра , и сводный брат..

Катерина: ким ти працював до війни?

Микита: до СВО работал в маке , кассиром.

Катерина: навіщо прийшов сюди?

Микита: я ненавижу Украину , мои родственники отсюда , с Херсонской области.

Катерина : а українську звідки знаєш?

Микита: пришлось учить...

Катерина: а мене не впізнав?

Микита: пацан ... я не ебу кто ты...

Катерина: добре , пропустимо... я знаю хто ти , все життя тебе знала , і хотіла спілкуватися з тобою , я тягнулась до тебе , але тобі було байдуже , тебе цікавило лише одне , тіло... я ніколи не забуду того що ти кинув мене..

Микита: Кать , извини...

Катерина: мені не потрібні твої вибачення , зараз мені потрібно лише інформація про ваш особовий склад.

Микита: я ничего не скажу.

Катерина: тобі краще сказати , бо жалю в мене немає.

Микита: ты ничего не сделаешь мне , я слишком хорошо тебя знаю.

Катерина: ти багато чого пропустив , тому розповідай , ґвалтував дітей та жінок?

Микита: Нет.

Катерина: вбивав мирних?

Микита: да.

Катерина: кого і за що?

Микита: 15 летнего , в начале СВО , за то что разговаривал с кем-то по телефону.

Катерина: як він виглядав?

Микита: высокий , брюнет , на чурку похож.

Катерина: закрий рота.

Дівчина вийшла з кімнати та зачинила двері в неї, вона побігла до лісу. В лісі вона сіла біля дерево та почала ридати. Хлопець по опису нагадував їй Дениса. І ось  зненацька дівчина побачила знайомий силует.

Денис: ну чого ти...

Катерина: ти б знав як мені важко...

Денис: я поруч , заспокойся.

Катерина: ти галюцинація , тебе немає , ти поруч тільки для моїх очей...

Денис: я казав тобі ще перед тим як ти поїхала , ми зустрінемось живі чи мертві , я завжди поруч ,  кохаю тебе сестричко.

На цих словах , дівчина лягла на траву , та дивлячись на силует галюцинації почала ридати ще більше.

Станіслав Андрійович по рації: Метелик , прийом, ти де?

Катерина по рації: 354 , прийом.

Станіслав Андрійович: зараз прийду.

З нами Бог та свята правдаWhere stories live. Discover now