Толік: на рукав чі на руку?
Катерина: на руку..
Сергій Олександрович: ну в мене нібито теж все, Кузьма, тобі всі інші... так перші Катерина, другий Кузьма і третій Стас , шикуйсь у П..
Всі пошикувалмся, Катерина встала обличям до своїх та строго подивилася.
Катерина: ну що, як що ви думали що агрегат це так легко, то нехера... зараз треба 7 людей які будут перевозити агрегати на нашу нову позицію. До роботи киці мої...
Всі прийнялися перевозити агрегати. Більше всього Катерину здивувала поведінка Еміра, він мовчав, ні з ким не спілкувався, не сміявся, до дівок не чіплявся, тому Катерина вирішила побалакати з ним щоб так сумно не було.
Катерина: як справи?
Емір: та ніби все нормально.. в вас як?
Катерина: теж, чого не розмовляєж з побратимами?
Емір:не знаю.. не хочу нав 'язуватися, якось звик до самотності..
Катерина: ну ми можемо розмовляти , я не проти, мені було достатньо самотності, тому я розумію тебе.
Емір: добре, а скільки вам років?
Катерина: 16, а тобі?
Емір: мені 20, а чому ви вирішили йти служити ще й в такому віку...
Катерина: це мій обов 'язок, та бажання , а бажання повині здійснюватися))
Емір: зрозуміло... а чим ви займаєтеся , ну або займалися до війни?
Катерина: ну , я музика, працювала перукарем... а ти?
Емір: я взагі кондитер, але прицював барменом у елітному ресторані Києва...
Катерина: випити любиш?))
Емір: дуже дуже рідко....
Катерина: зрозуміло, ти дуже гарний хлопець, в тебе є дружина?
Емір: дякую.. немає , була дівчна, але вона мені зрадила та пішла до нього... зараз один, але є донечка , вона зараз з моєю старшою сестрою.
Катерина: круто, покажиш?))
Емір дістав маленьку фотографії дівчинки, вона дуже схожа на свого батька.
Катерина: а скільки їй?
Емір: їй 3 рочки, дуже сильно люблю її та сумую, вона народилася коли мені виповнилося 18... її мати принесла мені маленьку та потім відмовилася, тому я сам виховуваю її,як маленьку принцесу...
Катерина: ти дуже хороший батько, коли вона підросте , вона буде гордитися тобою))
Емір: ага...
Катерина: ти звідки?
Емір: я з Вінниці
Катерина: зрозуміло..
Емір: ви така маленька, тендітна пані... до вас мабуть хлопці чіпляються?
Катерина: ой, дякую... не сказала би шо чіпляються, але мозги роблять...
Емір відійшов до якоїсь ямки , зірвав три гарних тюльпани та дав їх Катерині.
Катерина: Боже правий... Це мені?
Емір: це вам , Пані Катерина...
Хлопець дуже лагідно посміхнувся та подивився у очі дівчини. Але як завжди цей милий момент іспоганив Василь.
Василь: опа, а це що в нас тут відбувається?))
Катерина: не твоє діло , ти за кермом, ось і дивись вперед... зараз будемо окопи копати...
Василь: знову?! ну їби його мать... я почуваю себе кротом...
Емір: ну шо зробиш, старшина сказала, будемо робить..)
Василь: а як тебе звати? шо ти такий слухняний... як не свій...
