Катерина:дякую , допобачення...
Дівчина встала та почала одягатися , Емір вирішив допомогти. Вони вийшли з медпункту та трішки відійшли , щоб підпалити цигарку.
Емір: як ви себе почуваєте?
Катерина: все добре.. не переймайся.
Сергій Олександровича: ну як ти?
Катерина: добре.
Микола: може ви посидите в окопі пару днів , щоб до тями прийти?..
Катерина: ні , не треба, це зайве, я впораюсь.
Обережно Катерина пішла до всіх інших , але міцно тримаючи ножа в руці. Вона трішки злякалася, але все одно проявила свою волю та мужність і пішла сама. Сходу йшли хлопці , чекаючи моменту коли вона може впасти , але марно , Катерина спокійно дійшла до окопу , де спав Маркус.
Катерина: ну бляха ж муха... це ще чудо юдо...
Вона присіла біля нього та лагідним басом промовила.
Катерина:А НУ БІГОМ ВСТАВАЙ ПОКИ Я ТОБІ ЦІ ВУСА НА ХУЯ НЕ ПРЕКРУТИЛА!
Переляканий естонець прокинувся та забився у куток.
Маркус: Катерина ти мене налякала...
Катерина: і якого біса ми не на сторожисі? Або тобі по естонському казати треба?
Маркус:вибач , просто не виспався..
Катерина:тут всі не висипаються , це війна мій друже , тут словами та прапорцями не допоможеш... розумієш?
Маркус: розумію , але здоровий сон триває 7-8 годин , а ми поспали лише 5...
Катерина: ну , зараз бадьоро будеш з усіма гілочки збирати на багаття... але перед цим , 11 присідань.
Маркус:100?ви знущаєтесь?
Катерина:відставити сперечатися.
Емір тихенько похіхікав , і майже одразу отримав погляд Катерини на собі.
Катерина: виповнювати.
Маркус побіг виконувати завдання , як в той час Катерина повернулася до Еміра.
Катерина: не знущайтеся над Маркксом , він нова людина , в Естонії по іншому навчають...
Емір:вибачте...
Катерина:добре , треба на сторожиху бігти...
Емір: вам не можна бігати...
Катерина: можна , зі мною.
Вони пішли до дороги , там стояли молоді хлопчики з другої групи.
Катерина: добрий день хлопці, шо робите?
??: та ось, стоїмо , чекаємо трансфер на перевірку, поки що немає нічого...
Катерина: ну так правильно, Ви бачили скільки зараз часу?
??: ні , немає часу навіть час подивитись)
Катерина:зрозуміло, ну і як вам у танкових? Подобається?
??: так , старшина дуже строгий.. але нормально , терпимо...
Катерина:впораєтеся))
Емір: вибору іншого немає))
??: я Тимур, це ость Арсеній, Артур та Ехо)
Катерина: ооо, я навіть знаю звідки це Ехо...
Ехо: ну...і...звідки...я..
Катерина: ну а так одразу видно, що з Естонії))
Ехо: не...смішно...
Катерина: ось тут ти точно помиляєшся))) я ж вас заїбу приколами)) з 13 років це все слухала)))
Ехо: дуже...за...тебе...радіти...
Емір: а чому не на ви? поважна форма...
Катерина: в Естонії цього немає , там немає ви , в поважній формі, тільки ти...
Емір: зрозумів, ну і як на естонській мові буде гімн?
Ехо: гюмн...
Емір: а звернення?
Ехо: пьоордаміне..
Емір: йоба мать...
Катерина: так, не тероризируй хлопчика, до Маркуса лізти будеш...
Артур: а скільки вам взагалі рочків?
Катерина: мені 16....
Артур: ну і щож ви така молоденька тут забули?
Катерина: я гідна та вірна Україні..
