Задоволені жителі прийшлись по тряпці та підпалили її разом з усіма іншими ворожими прапорами.
Катерина: хай Москва палає також яскраво як і ця купка...
Катерина підкурила цигарку , сіла на лавку , до неї підійшли діти та міцно обійняли дівчину.
Катерина: гей, що таке дітки?
Дівчинка : дякую вам тьотя... а як вас звати?..
Катерина: хм.. а називайте мене Галатея
Дівчинка: як метелика?
Катерина: так, як метелика)) а як тебе звуть?
Дівчинка: мене звати Лілія
Катерина: в тебе дуже гарне ім 'я, а де твої батьки?
Лілія: батько на війні, мама в Маріуполі, а я у тітки живу, ось вона.
До них підійшла жінка та забрала дівчинку.
Жінка: вибачте будь ласка...
Катерина: та все добре, дитинка))
Жінка з дитиною пішла до хати, Катерина продовжувала сидіти на лавці та курити. Вийщло так, що всім родичам Слави та Насті , прийшлося піти у відпістку на неділю, на похоронах Насті , Катерина сиділа біля її труни та плакала, Сергій Олександрович віддав прапор , який лежав на труні. Через неділю вони повернулися на позицію, Катерина продала квартуру зі всіма меблями, речей було не багато тому вона віднесла їх до Віки. І ось нарешті вони вже копають нові окопи.
Катерина: бляха муха... я вже заманалась копати цей во...
Тарас: ой бля... шо ти така слабенька....
Катерина лопаю довбанула Тараса по спині.
Тарас: їбав я ціх їжачків...
Сергій Олександрович: бляха муха, метелик, ти вирішила побратима вбити?
Катерина: ой, прям таки...
Катерина ще раз гупнула Тараса по спині.
Тарас: та блять вашу мать, ти зараз у два рази більше вихватиш!
Сергій Олександрович: так, а ну пиздаки позакривали, там шось чую...
Всі пригнулися , але бачили шо коється. Катерина тихенько поповзла до агрегату.
Катерина: шо там хлопці?..
Лев: та шо шо.... русня преться... чоловік так 10 купкою, шмалять?
Катерина: подивись уважніше, може ще там шось є...
Лев: нема, вони тільки пиздюють, бухі походу....
Катерина: мде... шмаляти треба...
Катерина запустила агрегат та відійшла назад. влучіло прям в ціль.
Катерина: ось тепер краса...
Сергій Олександрович: ага, в нас там новенькі на іншому березі чекають.. треба когось з наших взять на машину...
Катерина: так а скільки їх там?
Сергій Олександрович: під 15...
Катерина: ого.... так за кермо можно посадити Віку, Дашу,Володю та Василя , а ми зсаду, ну я,ви,Кузьма та Стас...
Сергій Олександрович: ну так... так, кого назвали збираємося та по машинах, всі інші копати окоп та досками закривайте зверху...
Вони сіли по машинах та поїхали на інший берег. там вже стояли перелякані хлопці. Тільки хлопці. Сергій Олександрович , Катерина , Кульза та Стас вийшли з машин.
Сергій Олександрович: шикуйсь!
Всі реготящі хлопці встали у шеренгу. Катерина встала біля Сергія Олександровича , на ній була балаклава , тому вона була схожа на хлопця.
Сергій Олександрович: добрий ранок, з сьогоднішнього ранку ви стали хлопцями захістниками, ви вже промовили молитку ПС , зараз по 4 людини садіться в машини, кому не вистачить місця той йде з нами пішки. Виповнювати!
Хлопці розбіглися по машинам , але двоє з них залишилися з Катериною .
?: добрий ранок пане, мене звати Ахіллес, а це мій брат Кай... як вас можно називати?..
Катерина: мене? Катерина Кирилівна ..
Кай: ви дівчина? вибачте пані...
Сергій Олександрович: мене Сергій Олександрович, комбат, Катерина стршина роти, Кузьма старшина другої роти, та Стас .
Ахіллес: приємно познайомитися , а довго йти треба?
Катерина: ні, пів годинки...
