Покидьок графської сім'ї

11.Вони зустрілись (7)

Чхве Хан перестав прислонятись до стіни і штовхнув своє тіло вперед.

Він хилився вліво, ймовірно, тому що його права нога була пошкоджена, але Кейл не став допомагати головному герою і нічого про це не сказав. У нього не було причин вести себе з ним краще, аніж він робив це зараз.

Кейл сказав Чхве Хану йти за ним, прямуючи до маєтку графа. Однак одна набридлива істота блокувала йому шлях.

- Мяяяяяяяяууууу!

Руде кошеня з золотими очима побігло до Кейла і потерлося о його взуття. Кейл насупився. Він не любив котів, але цей здавався доволі милим. Тим не менш він відчував озноб, що пробіг по всьому його тілу і обернувся. Чхве Хан дивився на юнака.

«Чорт!»

Кейл ніяково почав гладити котика.

- Здається, я тобі сподобався, але мені треба йти. Побачимось наступного разу.

Кейл ніколи не розумів, чому люди розмовляють з тваринами. Однак зараз саме він став тією людиною, що розмовляла з тваринами, а тому швидко піднявся і відійшов від кошеняти.

- Ррррррр!

Срібне кошеня з золотими очами заричало, наче казало рудому, щоб те повернулося, а Кейлу радило зникнути звідси. Руде кошеня, здавалось, не хотіло повертатись, оскільки воно продовжувало дивитись на Кейла, що йшов далі, кликало його назад. Але Кейл не повернувся.

- Мяу! Мяяяяяу!

Сумні крики віддалялись все сильніше, Кейл обернувся назад. Чхве Хан хрипів, але не відставав від юнака.

Вони знову зустрілись очима. Кейл здригнувся і повернувся назад. Він повільно йшов, щоб полегшити долю Чхве Хана.

Вони пройшли житловий район, і графський син зробив ще один ковток алкоголю.

Бари. Ринок. Площа. Після вони опинились в районі багатих резиденцій, і нарешті, прибули до маєтку графа, розташованому в тилу міста.

- Що ти робиш?

Кейл поглянув на Чхве Хана, який перестав рухатись. Головний герой роману, напевно, побачив, як солдати вітали того, за ким він йшов, а також те, як мешканці уникали його на шляху сюди.

Чхве Хан, ймовірно, серйозно задумався, чи дійсно буде легко вбити Кейла.

Кейл знову звернувся до нього: