Покидьок графської сім'ї

18. Підніми це(7)

Для когось на кшталт нього, хто потребував Древніх Сил, розповіді про древні часи були важливі, як повітря. Однак історія незабаром закінчилась, і дух повернувся до розмови про їжу і інші марні речі. Кейл швидко спробував перервати її.

- Я не думаю, що зможу відмовитись від цього смаку, навіть якщо в мене на тілі з'явиться жирок. Це так несправедливо, що я повинна була їсти бруд і закінчила такою нещасливою смертю.

- Так, це була чудова і професіональна оцінка. Ти трохи...

Дух перервала Кейла.

- Ти зрозумів мою оцінку. Ти дійсно гарний хлопець! Дякую!

... Кейл дійсно не міг зрозуміти, що відбувається. Що найменш, голос зупинився, подякувавши йому. Юнак подивився на дерево перед собою.

«Як цікаво».

Дерево, яке всі називали деревом-людоїдом, спочатку було чорним, але зараз воно почало світлішати. Після воно стало повільно покриватись зеленим листям. Сцена, що відбувалась, здавалась ще більш містичною, тому що все навколо було вкрито туманом.

- Ооооооон.

Цей крик був схожий на попередній. Кейл опустився на коліна поруч з деревом і заглянув в отвір під його стволом. З нього йшло яскраве біле світло.

Кейл сунув руку в світло, після чого заплющив очі.

«Здається, це має бути так».

Тепла, могутня сила, що обгорнулась навколо його руки, викликала на його губах усмішку. Яка злегка здригнулась, коли він знову почув голос. Цього разу голос був чистим і теплим.

- Це захистить тебе.

Шииииин.

Протягом дуже короткої миті яскраве світло оточувало Кейла. Світло було срібного кольору. Незабаром він почав поглинатись тілом юнака. Поглинене світло зібралось навколо серця Кейла.

- Хааааах!

Кейл видав різке зітхання, після чого розплющив очі. Це було відчуття, яке не можна передати. Було тепло, і чиста сила змушувала юнака відчувати себе щасливим.

Кейл швидко підняв сорочку, котру носив.

«Я це зробив!»

Над його серцем з'явився символ маленького срібного щита. Він відрізнявся від татуювань. Такий гарний і химерний щит залишив свій слід над серцем Кейла.