Покидьок графської сім'ї

73. Так чи інакше (5)

Принц Альберу помітив, що Кейл Генітюз раптом здивовано глянув на нього, перш ніж сказати:

- ... Я людина?

Його вираз обличчя ніби запитував, чому принц ставить таке дурне питання. Альберу підсвідомо зітхнув.

- Правильно, звичайно ви людина.

Кейл міг бачити, як Альберу вказує по черзі, то на себе, то на нього, перш ніж продовжити:

- Ми з вами обидва люди.

У цю мить чорний дракон заговорив у свідомості Кейла:

- Це брехня. Він не зовсім людина.

- Маленький дракончику, ти можеш зупинитися?

Кейл насилу зберігав спокій. Проте критична слабкість існувала у відносинах між Кейлом та чорним драконом. Дракон міг говорити з Кейлом тоді, коли сам того хотів, але Кейл не міг заговорити подумки з драконом за своїм бажанням, це було одностороннє спілкування.

В усьому провиною була повна відсутність у нього магічних навичок.

- Це вперше за чотири роки життя цього великого дракона, коли я бачу представника раси з такою дивною аурою.

Наслідний принц не належав до якоїсь зі звичних рас. Кейл заговорив із Альберу, який продовжував дивитися на нього.

- Звичайно. Чи багато треба, щоб бути людиною? Ми всі люди, якщо живемо пліч-о-пліч один з одним.

Кейл вирішив забути, що сказав чорний дракон. Принц Альберу спокійно дивився на співрозмовника, перш ніж заговорити:

- Ви маєте рацію. Насправді не так багато потрібно, щоб бути людиною... Проте...

Проте. Але. Кейл ставив собі питання, чи не може він якимось чином припинити слухати ці слова. Принц Альберу знову заговорив з Кейлом, поки той продовжував розмірковувати:

- Я думав, що помилився в бенкетній залі, але довкола вас є дивні запахи...

- ... Запахи? - шоковано відповів Кейл. - Я просто прийняв душ.

Наслідний принц відкрив і закрив рота кілька разів, не сказавши нічого, коли почув слова Кейла. Юнак же похмуро витріщився на зморшки, що збираються на лобі Альберу. Мабуть, він щось задумав. Однак наслідний принц знайшов у собі сили стерти ці сліди з обличчя і перейшов до суті справи: