Покидьок графської сім'ї

20. Підніми це(9)

«Він, повинно бути, втомився».

Кейл подумав, що Білос живе виснажливим життям. Однак він не ненавидів це. Фактично, його жадібність і змусила його здаватись більш людяним.

Йому не подобались люди, що мали здібності і силу, які при цьому говорили такі речі, як: «Хохо, я просто збираюсь здатись. В мене просто немає іншого вибору». Чому ви повинні відмовлятись від чогось, що може бути вашим? Ви завжди повинні брати те, що належить вам.

В будь-якому випадку, ця людина повинна була зустрітись з Чхве Ханом хоча б один раз протягом першого тому. Їм потрібно зустрітись всього лише на декілька миттєвостей.

Кейл почув голос Білоса, який порушив потік його думок:

- Молодий Пане, я чув, що ви збираєтесь в столицю.

- Ти збираєшся сидіти тут? У тебе що, немає роботи?

Побачивши Кейла, що прикидається роздратованим, Білос усміхнувся. Він навіть не намагався приховати це. Це дійсно був дуже, дуже цікавий Молодий Пан. Однак Білос міг сказати, що у його співрозмовника був доволі гострий розум.

- Я також поїду в столицю. Напевно, буду їхати за вами.

- А? Ти також?

Кейл вже знав про це. Для того, щоб Білос і Чхве Хан мали можливість зустрітись в третьому томі, Білосу також потрібно було відправитись в столицю.

У Білоса на обличчі з'явився стоїчний вираз обличчя, коли він поставив Кейлу, що пив чай і дивився у вікно, чергове питання.

- Молодий Пане, схоже... Ви змінилися?

Побачивши, що Кейл повернувся, щоб подивитись на нього, Білос широко усміхнувся. Кейл жестом запропонував Білосу продовжувати.

- Ви сильно відрізняєтесь від усім відомого прізвиська.

- Котрого з них? Покидька?

Білос міг бачити, як кутки губ Кейла починають підніматись. Він безперечно був іншим. Цей Кейл не був тим покидьком, про якого всі знали. У того, старого Кейла, ніколи не було на обличчі такого виразу. Це була злегка гірка усмішка.

«...Чи повинен я трохи напитись, зламати стілець або щось ще?»

Білос не знав, які думки були в голові Кейла.