Покидьок графської сім'ї

23. Вирушаємо(2)

Розкішний сніданок, що був створений спеціально для Кейла, що їхав в столицю, нарешті добіг кінця. Він попрощався з графом і графинею, що не могли особисто провести його в дорогу, оскільки були зайняті своєю роботою, після чого повернувся до брата з сестрою, що ніяково переступали з однієї ноги на іншу.

- Що?

Його молодший брат, Басен, тільки покачав головою на питання Кейла. А молодша сестра, Лілі, повільно підійшла до нього. Дівчинці було сім років. Це було наймолодше дитя в родині, вона була на одинадцять років молодша за Кейла.

- Б... Будь ласка, будь обережний в подорожі.

- Дякую. Ти також будь тут обережна.

Лілі енергійно закивала головою:

- Так!

Кейл кивнув, спостерігаючи за здивованим і щасливим виразами, що по черзі змінювались на обличчі Лілі.

- Так. Що ти хотіла б отримати?

- Меч.

- ... Що?

- Будь ласка, купи мені меч.

«Семирічна дівчинка хоче в подарунок меч?»

Побачивши на обличчі Кейла шок, Басен почав говорити.

- Хьон-нім, Лілі останнім часом мріє стати фехтувальником.

- Це так?

Кейл серйозно подивився на Лілі. В людей цього будинку були довгі руки, довгі ноги і хорошу статуру. Лілі було всього сім років, але вона була високою для свого віку і могла легко стати гарним фехтувальником, якщо б приклала до цього зусилля.

- Напевно, це тобі дійсно підходе.

Очі Лілі почали сяяти.

- Я куплю тобі дорогий меч.

Лілі почала широко усміхатись, перш ніж ніяково опустила голову, замість того, щоб відповісти. Кейл не бачив цього, дивлячись на молодшого брата, що вже досяг п'ятнадцятирічного віку і також дивився на нього.

- Ти теж хочеш подарунок?

- Авторучка.

- Зрозумів.

Сніданок добіг кінця як тільки він отримав перелік подарунків, що хотіли отримати його брат з сестрою.

***

На обличчі Кейла відбилося здивування, коли він стояв перед екіпажем, що повинен був відвезти його в столицю.