Покидьок графської сім'ї

79. Вільне мислення (1)

Кейл почав думати:

«Чи повинен я тікати?»

Але очі кита дивились прямо на нього. Він також, здавалось, вкладав усі свої сили для наближення до Кейла, оскільки юнак бачив, як пальці кита заглиблювалися в землю. Його сила була неймовірною, хоча і здавалось, що цей представник китового племені був близьким до смерті.

В голові Кейла було тільки одне питання:

«Член племені китів постраждав від отрути русалок?»

Відповідь швидко з'явилась в голові юнака.

Змішана кров.

Це була єдина можлива відповідь.

Кейл швидко обдумав відомий йому зміст роману «Народження Героя». В племені китів не було членів зі змішаною кров'ю, адже їх численність була настільки ж низькою, як і у драконів.

«Але був один, який помер».

Кейл почав хмуритись, сильно хвилюючись.

- Тьху.

Кит більше не міг повзти. Його тіло почало тремтіти, не маючи можливості більше нічого вдіяти. Цієї миті Кейл почув голос чорного дракона у своїй голові:

- Людино, ти не збираєшся допомагати? – у його голосі чувся сумнів.

Кейл не став відповідати на питання і піднявся. Він ненавидів марні почуття і не хотів допомагати без причини. Тим не менш.

- Привіт.

Кейл наблизився до кита зі змішаною кров'ю і сів поруч. Людино-кит, що тремтів на землі, повільно підняв голову.

Цей довговолосий чоловік дійсно відповідав історіям про те, наскільки кити були гарними, говорили навіть, що в порівнянні з ним ельфи були схожі на кальмарів. Такий гарний чоловік дивився на Кейла.

- ...Врятуй...

Кейл відповів йому без жодних емоцій в голосі:

- Так, я врятую тебе.

Кит з людською кров'ю. Кейл знав, що для цього кита може бути більш болісніше жити далі, аніж померти в наступні декілька хвилин. Він був впевнений, що і кит також знає про цю жорстоку правду.

Кейл згадав розмову короля китів і Лака в романі.

« - Ти чистокровний вовк.