Покидьок графської сім'ї

46. Ти (5)

Глухий звук.

Карета почала рухатись.

- Мяяяяу!

Он і Хонг обернулись, і Кейдж з Тейлором, які сиділи напроти них, уважно подивились на Кейла.

- Молодий Пан Кейл, ви знаєте що-небудь про цю королівську подію?

Кейл подивився на Тейлора. Старший син маркіза Стен в порівнянні з жрицею, яка боролась з похміллям, що мучило її, виглядав добре. Насправді, він виглядав навіть краще Кейла. В цього слабкого дворянина виявилась найкраща переносимість алкоголю з них трьох.

Кейл почав відповідати Тейлору, який продовжував дивитись на нього:

- Це мій перший візит у палац. Декілька років тому я був на північно-східному зборі.

Тейлор не просто так почав цю розмову. Він хотів поділитись з Кейлом інформацією, відповідаючи на його щедрість.

- Я розумію. Подія цього разу повинна ознаменувати п'ятдесятиріччя Його Королівської Величності, нашого нинішнього правителя.

- Це розважальний фестиваль для громадян.

Побачивши як Кейл говорить, не враховуючи себе в ряди цих самих «громадян», Тейлор знову поцікавився:

- Схоже, цей фестиваль не цікавить Молодого Пана Кейла?

«Як цей фестиваль може мені сподобатись або зацікавити, коли моє серце хоче вистрибнути з грудей, варто лише подумати про інцидент з терором?»

Кейл не став казати це в голос. Ймовірно, він був єдиною людиною, яка знала про таємну організацію і майбутній терористичний інцидент.

Знання про такий факт повинні були викликати серйозне почуття відповідальності і головний біль. Звісно, між цим почуттям відповідальності і головним болем був зв'язок.

«Я зможу запобігти цьому, але відступлю, якщо мені здасться, що я можу постраждати або занадто втомитись».

Це була точка зору Кейла у відношенні терористичного інциденту. Зробити достатньо, щоб мені самому не було незручно. Однак хтось на кшталт Кейла, ні, Кім Рок-Су, який боявся смерті, не міг просто зробити вигляд, що нічого не знає.

- Для вас це також не свято, Молодий Пане Тейлор.

Тейлор, як і Кейдж, яка хмурилась через похмілля, почали усміхатись, почувши слова Кейла.