Покидьок графської сім'ї

57. Залишатись спокійним (4)

«Ерік Вілсман».

Заступник дворецького Ганс обережно дав пораду Кейлу, перш ніж той попрямував на цю зустріч.

- Молодий Пане, чудово, що у вас гарні відносини з Молодим Паном Еріком, але я все ж насмілюсь запитати. Ви думаєте, що буде розумно виявляти настільки близькі стосунки один з одним перед іншими дворянами на зустрічі?

Це дозволило Кейлу дізнатись, що Ерік і початковий власник цього тіла були дуже близькі. Тим не менш інформація про Еріка в наданому йому раніше звіті про дворян описувала того гарною людиною, яка була трохи напруженою.

- Молодий Пане Кейл, чи можу я провести вас всередину?

- Звісно.

Кейл пішов за старим дворецьким в резиденцію Вілсман.

Ерік Вілсман, Гілберт Четтер і Аміру Убарр. Ця трійця зараз знаходилась в резиденції. Кейл все ще думав про те, як він повинен діяти перед ними, поки дворецький вів його всередину.

В решті решт, йому не потрібно було про це хвилюватись.

- Кейл. Ти що найменш все ще слухаєш цього хьона, правда?

Кейл ніяково подивився йому в обличчя. Ерік Вілсман поправив окуляри, побачивши вираз обличчя Кейла. Прямо зараз Кейл Генітюз сидів за столом з трьома дворянами, які оточили його ніби роботодавці на інтерв'ю.

«Це дивно».

Але атмосфера була скоріше втішною, абсолютно не нагадуючи допит. Ерік Вілсман почав говорити:

- Хіба тебе не буде це дратувати?

Донька віконта Убарра, Аміру, і син барона Четтера, Гілберт, втрутились у розмову:

- Він правий. Молодий Пане Кейл, я чула, що вам не подобаються неприємні формальності.

- Молодий Пане Кейл, немає нічого поганого в тому, щоб вважати щось дратуючим.

Схоже, вони намагались втішити дитину. Кейл вирішив спочатку відповісти на їх відчай:

- Так, це дійсно дратує.

- Саме так! Тому!

Хлоп!

Ерік злегка постукав по столу. Здавалось, це не тому, що він був злий. Жест більше нагадував підсвідомий рух.

Він подивився на Кейла, який раніше був милої маленькою дитиною, поки не виріс, щоб стати покидьком, і тихо продовжив: