На межі

7

- З вами була я Емілі Браун журналіст Мек продакшен! Дякую що були з нами! (Після моїх слів камера зупинила трансляцію і я видихнувши віддала мікрофон свому операторі)

-Ти як завжди була неперевершена! І як тобі виходить робити все і зразу?

- Не знаю! Просто я роблю те що мені подобається ось і все! Я не хочу займатись чимось одним! (Відповіла я)

- Гаразд! Тоді я вже йду! Тебе підвести?

- Ні дякую! Я на автівці! Та й я ще хочу побути тут трішки!

- Добре! Як знаєш! Тоді бувай! (Сказав Юрій і пішов на вихід) Приблизно 10 хвилин я ходила по залі поки не помітила дещо дивне. Двоє чоловіків в костюмах і з раціями гуляли по залі. Виглядали вони як охороники, але бейджика в них не було. Це заставило мене напружитися. Декілька раз я зустрічалась з ним поглядом і міняла свій напрямок, але вони весь час йшли за мною тримаючи невелику дистанцію.

Здається я влипла! Подумала я. Так Емі зберись! Потрібно негайно щось придумати і валити звідси! Вони як ніби зрозуміли що я розкусила їх і зменшили дистанцію і в цю секунду в мене з'явився досить непоганий план. Пришвидшившись я натиснула на червону кнопку на стіні як була розрахована, щоб повідомити всіх про пожежу.

Як тільки в залі пролунав звук сирени і люди почали метушитись я швидко пішла на вихід. Ліфт не працював тому я скористалась сходами. Час від часу обертаючись я дивилась чи немає тих чоловіків в костюмах, але окрім відвідувачів виставки нікого не було. Я вибігла на вулицю і сіла в автівку. Поки я заводила двигун побачила тих двох. Вони стояли біля входу і роздивлялись вулицю переповнену людьми. Натиснувши на газ я рванула з місця і поїхала куди очі дивляться.

Вони мене знайшли! Але як? Вони не могли мене побачити я в цьому впевнена! Як тільки я припаркувалась біля будинку одразу забігла в під'їзд. В моїй голові була повна каша, але я прекрасно розуміла одне. Якщо вони знають що там на даху була я то вже не залишать мене в спокої. І вже скоро знайдуть мене навіть тут!

Коли я трішки заспокоїлась я почала згадувати все що говорив мені батько і прийшла до одного висновку. Мені негайно потрібно залягти на дно! Завтра ж знімаю собі номер в якомусь готелі і пересиджу тиждень, два. Вони так просто не дістануться мене! Не на ту напали!