На межі

16

Після п'ятихвилинного мовчання Арон посміхнувся і відпивши трішки води зі своєї склянки подивився на свого сина задоволеним поглядом.

- Невже я нарешті дочекався! В один день скільки хороших новин! Я приємно здивований! Та що там! Я в шоці! (Сказав на одному диханні Арон)

- Ага! Я теж! (Буркнув Тео. Я впевнена що він теж був здивованим від своїх слів! Але взявши себе в руки він посміхнувся і продовжив) - Я хотів розповісти про це на твоє день народження, але моя люба Емі зробила все замість мене! (Тео взяв мою руку у свою і стиснув сильніше чим потрібно було)

- Правильно! Чого тягнути? Давно пора! Я сьогодні розповім це твоїй мамі! І на моє день народження відмітимо вашу помовку! Я вже уявляю ці заголовки на журналах! Все мені час йти! Ще скільки всього потрібно встигнути! (Сказав чоловік і встав з крісла поправляючи краватку)

- Ми проведемо тебе!

Вставши зі столу Тео при обняв мене за талію чим здивував мене і повів в коридор. Арон одягнув пальто і підійшов до нас.

- Я такий щасливий! Я не думав що вже дочекаюсь цього! Я знаю мій бовдур трішки зі специфічним характером. Але я впевнений що в вас все буде добре! (Чоловік перевів погляд на сина) - Не ображай мені її! Емі хороша дівчина! (Додав він і вийшов з будинку)

Як тільки двері зачинились Тео схопив мене за руку і потягнув в знайомому для мене напрямку. Мені ніж за хвилину ми були вже в моїй колишній "в'язниці"

- Це ти вина! Я збрехав йому через тебе! (Крикнув він і вдарив кулаком в стінку поряд зі мною) Тео старавсь взяти себе в руки і заспокоїтись я бачила це! Видихнувши він стиснув кулаки і подивився на мене.

- Так! Добре! Почнемо з початку як ти вийшла звідси! Хто тобі допоміг?

- Ніхто! Я сама!

- Я не люблю коли мені говорять неправду Емі! (Сказав він спершись руками на стінку по обидві сторони від моєї голови)

- Я говорю правду!

- Що ж добре! (Він не повірив мені, я знала це! Я відчувала!) - Тоді як ти це зробила? Як зламала замок? Як розв'язала мотузки?

- А може їх просто дехто не вміє в'язати? (Запитала я)

- Я задав тобі питання! (Крикнув він)

- Шпилькою для волосся!

- Цікаво! Добре! (Тео відштовхнувся від стіни і пішов на вихід)

- Ти куди?

- Провідую Андре! (Я бучила в якому він зараз стані і не могла допустити щоб він скоїв дурницю! Андре тут ні причім)