На межі

52

Весь вечір я провів в палаті своєї "дружини". В голову лізли спогади. Скільки ж днів я провів тут з батьком? Підрахувати навіть не можливо!

Обернувшись від вікна за яким була нічна Іспанія я підійшов до ліжка Емі. Дівчина лежала не рухаючись і лише декілька раз у хвилину її гркди здіймалась під час в доху. ЇЇ волосся красиво спадало з плечей. А лінії лиця підкреслювало світло нічних ліхтарів.

Вона подобалась мені! Я давно прийняв цей факт. Емі молода, красива і позитивна дівчина! Якби ми з нею познайомились при інших обставинах можливо.... Ні! Вона не для твого світу Теодор! Цьому ангелу зі світлою душею не місце біля тебе! Не забувай хто ти! Не забувай своїх принципів! Тобі ніхто не потрібен! Ти не здатен довіритись, полюбити! Ні! Це не для тебе! Ти все життя будиш сам.

~ Емілі ~

Відчувши дотик до своєї руки я розплющила очі. Це була медсестра яка знімала мені крапельницю.

- Як ви себе почуваєте? (Її голос донісся до мене як ніби з тунелю)

- Начебто, добре! (Відповіла я пошепки) - А як Дон Бруно? (Запитала я коли вже повністю усвідомила що відбувається)

- З ним все добре! Він щойно прийшов до себе і його син пішов до нього! В перше за цю ніч! (З посмішкою сказала вона)

- Ви це про що?

- Містер Де-Сантяго всю ніч просидів у вашій палаті! А зараз пішов до батька! Він хвилювався за вас! Ви мали прокинутись ще вчора! Він тут всіх на вуха поставив! Запитував чому ви ще спите! (З кожним словом дівчини я сумнівалась що вона розповідає мені про Теодора) - Признатись чесно вашого чоловіка було важко впевнити в тому що все добре! (Додала дівчина) Що, що, а на Тео це зовсім не схоже!

***

Пройшло рівно три дні, а про Теодора ні слуху ні духу. Від дня операції я ще ні разу його не бачила. І що з ним цікаво! В ніч після операції не відходив, а зараз кудись зник! На його переміни в настрої в мене скоро буде алергія!

Сьогодні зранку за мною приїхали люди Тео. Я почувала себе добре і лікар сказав що немає сенсу мені тут бути. Коли я сіла в автівку здивувалась оскільки думала що Тео в ній. Та схоже він не спішить побачитись зі мною. І чому мене це розізлило? Що я спасла життя його батькові, а він навіть не зайшов до мене? Не знаю! Та й навіть якщо так! Мені це на руку! Не варто бачитись з ним зайвий раз! ЦЕ погано впливає на мене! Останнім часом я думаю про нього більше ніж потрібно!