Ранкові затори на дорогах Чикаго що може буди краще? Ні я серйозно! Мабуть, я одна така? А обожнюю включати музику на повну і насолоджуватись краєвидами на озеро і одночасно на неймовірної краси хмарочоси. Хоча багато хто з моїх колег так не вважає! Але стараюсь знаходити позитив у всьому!
Я не помітила як швидко пролетів час і ось я вже паркуюсь на стоянці прямісінько біля свого офісу. Величезна скляна будівля на 36 поверхів під назвою "Мек продакшен" саме там я працюю вже рівно два роки. Взявши з сусіднього сидіння сумку я вийшла з автівки і попрямувала до входу.
- Доброго ранку місіс Лоран! Можна?(Сказала я відкривши двері кабінету)
- Привіт Емі! Заходь!
- Я принесла вам флешку з фото будівлі! Другу частину принесу завтра! Якраз сьогодні поїду на об'єкт! (Сказала я поклавши флешку на стіл)
- Чудово! Тоді до завтра!
- До побачення! (Сказала я вийшовши з кабінету)
***
За вікном стемніло, а це означає що мені вже час! Зайшовши в кімнату я переодягнулась в більш зручний одяг! Спортивний костюм сірого кольору і булі кеди були моїм образом на сьогоднішній вечір! Зав'язавши пучок я взяла свій фотоапарат та рюкзак, вийшла з квартири! По дорозі я як завжди милувалась архітектурою як тільки зупинялась на світлофорах. Не дивлячись на те що я живу тут приблизно 3 роки я дивлюсь на все як ніби вперше. Раніше я жила в Мексиці зі своїми батьками. Переїхала я по одні простій причині! Мені захотілось самостійного життя.
Припаркувавшись під сусіднім будинком я вийшла з автівки і пішла на пошуки сходів які допоможуть мені піднятись кришу. Обійшовши будинок я знайшла те що мені потрібно. Приміщення було досить новим, але дивлячись на сходи я так не думала. Заховавши фотоапарат в сумку я поволі почала підійматися в верх. На даху мені відкрився красивий вид на новобудову яку мені потрібно було сфотографувати. Лоран була права! Тут неймовірно красиво! Ліхтарі освітлюють приміщення і дають можливість зробити красиві кадри!
Діставши фотоапарат я відкрила об'єктив і зробила пробне фото! Хм не дивлячись на таку кількість ліхтарів світла все одно мало! Як добре що я взяла спалах подумала я і витягнула її з своєї сумки! Тепер все готово! Одягнувши навушники я включила свій улюблений плейлист і приступила до роботи.

ВИ ЧИТАЄТЕ
На межі
عاطفيةЦя історія про дівчину на ім'я Емі. Не дивлячись на життєві обставини вона залишається позитивною та кожного дня прагне до більшого. Емілі навчається на 2 курсі журналістики. Обожнює фотографувати архітектуру і писати статі. Та що буде коли вона поп...