На межі

69

~ Емілі ~

Довге плаття яскраво малинового кольору виділяло її серед інших. Розпущені білі кучері, малинова помада. Мені здається чи це повна протилежність Теодора? Тоді хто вона?

- Емілі, давно не бачились! (Підійшов до мене Франсуа друг Тео)

- Не скажу що я теж рада! Не люблю брехати! (Відповіла я не відволікаючись від солодкої парочки. Тео пригостив її шампанським, хм щось тут не так!)

- Емі, люба! Те що ми не поладили в перший день нічого не означає! Я хочу вибачитись перед тобою! Я забираю всі свої слова назад! Ти хороша дівчина! Ти пробачиш мені? (Мило усміхаючись продовжив Франк)

- Франсуа, для тебе я не Емі, а Емілі! І взагалі мені зараз не до тебе! (Не дивлячись на нього сказала я)

- Але.... а! Так ось чому тобі не до мене! (Ще більше посміхнувся він і відпив шампанського)

- Хто це? (Не в силах перебороти цікавість запитала я)

- Це Міра, колишня Теодора! Ох який пристрасний в них був роман! А що?

- Тримай! (Зробивши ковток шампанського я відала його Франку і пішла до Тео і цієї Міри)

~ Теодор ~

Спілкуватись з Мірою не було тим що я хотів саме зараз! Зараз я хотів бути там, поряд Емілі. Спостерігати як жадібно на неї дивляться чоловіки було не виносимо. Одразу хотілось виколупати їм всім очі. Вона моя і на цьому крапка! Оу Тео звідки така агресія? Зустрівшись поглядом з Мірою було б не культурно не підійти. Ми говорили з нею на нейтральні теми. Оскільки Міра вже 8 років живе в Колорадо їй переважно було цікаво що у мене нового. Я старався відповідати стримано хоч вона і бісила мене. Зараз дивлячись на неї я дивуюсь як я дозволяв їй любити мене?

Відповідаючи на питання Міри я зустрів погляд Емі яка крізь натовп крокувала прямісінько сюди. Хм, а вечір перестає бути нудним. В огляді дівчини світились вогники. Невже моя дівчинка обурена на щось?

- Доброго вечора! (Привіталась Емі як тільки підійшла до нас) Емілі окинула поглядом Міру і знову подивилась на мене, в цьому погляді було море питань, злості і невже це те що я думаю? Стримавши посмішку я при обняв Емі за талію приблизивши до себе. Міра в цю ж секунду змінилась в лиці. І на декілька секунд розгубилась.

- Доброго! А це хто? (Запитала вона в мене)

- Місіс з вашої сторони не виховано запитувати в Теодора хто я, коли я стою перед вами! Але я пробачу вам цю маленьку деталь! Я Емілі Де-Сантяго! (З посмішкою відповіла Емілі моїй колишній не давши мені і слова вставити) Признатись чесно тепер розгубився я. Міра одразу посміхнулась і протягнула руку Емі.

- Невже це ти? Теодор не думала що я при таких умовах познайомлюсь з твоєю двоюрідною сестрою!

- Я його дружина! (Знову перебила її Емі і піднявши погляд на мене ледь торкаючись залишила поцілунок на моїй щоці. Це наш перший поцілунок з її ініціативи! Подумав я та довго залишатись в роздумах мені не дозволили) - Любий, потанцюємо?

- Так, звичайно! Міра, був радий зустрітись! (Говорю я шокованій дівчині і підставляю лікоть Емілі. Вона ж приймає мій жест і ми разом йдемо звідти. Не стримуючи посмішки я йду в центр зали аж поки ми не виходимо на танцювальний майданчик. Вся увага концентрується на нас практично одразу оскільки ми одна пара яка танцювала там в цю мить)