На межі

75

Ми  їхали досить довго і  на дворі вже встигло стимніти. Цікаво чому він не захотів поговорити в будинку? Навіщо кудись їхати? Раптом авто зупинилось прямісінько на узбіччі.

- Ми приїхали! (Сказав водій і вийшов з автівки) Зараз це все різко перестало мені подобатись і я відчула нотки страху. Але іншого варянта не залишалось і я вийшла з авто слідом за чоловіком.

- Куди ми приїхали? Де Теодор? (Запиталась я та водій не спішив відповідати і лише попрямував по темній стежці яка вела в невідомому напрямку. Залишатись тут самій мені не хотілось і я пішла за ним)

Ми йшли не довго. Темна стежка привела нас до берега моря на яку не було і душі. Мороз по шкірі пройшовсья з шаленою швидкістю коли я зрозуміла що Теодора тут не має, і я взагалі сумніваюсь що він знає де я. Холод в серці заполонив простір навколо мене і я почала шкодувати що вийшла з будинку

- Це вам! (пролунав голос чоловіка і перелякано повернулась до нього) Водій тримав в руці телефон і протягував його мені. Не впевнено я взяла слухавку і приклавши до вуха сказала лиш тихе "Ало"

- Привіт Емі! Мені дуже шкода що я не зміг зустрітись з тобою особисто! Але я думаю це ще по переду! (Пролунав в трупці криплий голос)

- Хто ви?

- Я Дон Бруно люба! (Після його слів я ще більше злякалась. Невже це той чоловік якого ми бачили на конюшні? Тео тоді неначе втратив глузд. Вони вороги я зрозуміла це з першої секунди але навіщо йому я?)

- Якщо зі мною щось трпепиться Теодор знайде вас! Ви пошкодуєте! (Ідея залякати його в цей момент здавалась мені най кращим марянтом але бобачивши на лиці водія ухмилку я почала сумніватись що вони ввзагалі чогос бояться)

- Любо Емі, тобі не варто хвилюватись! Ми з тобою просто поговоримо і мій водій відвизе тебе назад в будинок!

- Навіщо я вам?

- Бачиш Емі, Тео мабуть наговорив тобі про мене! Я не хочу щоб ти думала що я заграоза для тебе, ні! Це зовсім не так! Загроза для тебе це Теодор! Він не такий хороший як тобі здається!

- До чого ви ведете?

- Я розумію що зараз ти в безвихідному положенні але я хочу щоб ти знала якщо щось ти можеш полягатись на мене! Я допоможу тобі втікти від нього і почати нове життя!

- Мені не потрібгна ваша допомога!

- Зараз мабуть і ні, але скоро вона тобі знадобиться! Ти його любиш я знаю! Але це не та людина яку можна любити! Він не вмієє довіряти, він не вміє любити у відповідь! Він лише машина для вбивств! В нього не має емоцій співчуття Емі!

- Ви нічого не знаєте про нього! (Відповіла сердито я! Чому я сердилась? Тому що розуміла що це правда! Тео і справді такий хоча мені не хотілось в це вірити)

- Ти пташка яку загнали в клітку! Тобі не має куди дітись тому ти ще з ним. В тебе не має інших варянтів! Втечеш він знайде тебе і вб'є! Залишилась всеодно рано чи пізно теж позбудеться! Я знаю його занадто добре тому ти можеш не сумніватись в моїх словах!

- Чому ви це все розповідаєте мені?

- Хороше питання Емі!