На межі

78

~ Емілі ~

Слова Тео були настільки не очікуваними як і сам поцілунок який заставив мене забути все. Теодор був настільки ніжним і турботливим в цю мить що я не впізнавала його.

- Емі я хочу що б ти була завжди поряд зі мною! (Сказав він і знову поцілував мене) Я обійняла його і притягнула до себе. Я відчувала як неначе полум'я розгорілось в мені. І зараз спалить мене до тла.

Теодор підняв мне на руки не розриваючи поцілунку і виніс мене з кабінету. Не незабаром ми опинились в якійсь кімнаті. Теодор поставивши мене кудись пішов. Більше не відчуваючи його рук на своєму тілі я відчувала пустоту і холод.

- Тео? (Покликала його я) В Темряви кімнати мені було його практично не видно. Я зробила крок в перед і завмерла. Невже він залишив мене? Раптом я почула звук замка, а потім знову тиша.

- Теодор! (Знову кликнула я і завмерла на місці коли відчула дихання на своєму плечі) Однією рукою Тео притягнув мене до себе тримаючи за талію. А другою забрав моє волосся оголивши шию з однієї сторони. Практичну одразу я відчула гарячий поцілунок на своєму плечі та глибоко видихнула. Мороз по шкірі пронісся з шаленою швидкістю і мені раптом стало важко дихати. Поцілунки Теодор піднімались все вище. Відкинувши голову на зад на його плече я насолоджувалась цією миттю і не хотіла що б вона закінчувалась.

- Тео! (Прошепотіла я)

- Ти більше ніколи не втечеш від мене! Ти будиш завжди зі мною (Сказав він і обернувши мене до себе знову подарував свій поцілунок)

Наша пристрасть була вже на межі не можливого. Ми обоє хотіли більшого і Тео взяв ініціативу у свої руки. Він роздягав мене повільно аж поки я не залишилась перед ним в білизні.

- Скажи що кохаєш мене Емі! Скажи! (Прошепотів він мені в губи)

- Я кохаю тебе Тео!

***

Я розплющила очі в обіймах Тео

- Доброго ранку! (Хриплим голосом сказала я)

- Доброго

- Ти давно не спиш? (Він лише кивнув головою і торкнувшись рукою поправив моє волосся) - Чому не розбудив?

- Не хотів турбувати твій сон! Та й спостерігати за тобою у своїх обіймах саме задоволення! (я посміхнулась і сіла на ліжку правда не надовго) Теодор штовхнув мене назад і навис наді мною) - Я тебе не відпускав! (З ух милкою сказав він і схилився) Мій погляд опустився на його губи. В голові з'явились спогади цієї ночі. Я хочу його знову! Хочу його обіймів, поцілунків і дотиків. Тео довго дивився мені в очі, а потім ледь торкнувшись поцілував так ніжно і водночас наполегливо. Я відала б все аби тільки це тривало вічно.

- Сьогодні ми не вийдемо з цієї кімнати! (Сказав він ліг поряд обійнявши мене)