На межі

29

Ранок в перше за довгий час розпочався жахливо. За вікном падав легкий дощ, а вітер гнув дерева. Як тільки я встала з ліжка одразу відчула біль в тілі. Підійшовши до дзеркала я не впізнала себе. На колінах і ліктях були рани і невеличкі синці. Над бровою була розсічена. Під очима були синці від недосипу. Одним словом виглядала я не дуже.

Сходивши в душ я одягнула спортивний костюм і сіла на підвіконня. Та раптом в кімнату зайшла Ешлі.

- Міс як ви себе почуваєте? (Запитала вона) Я вирішила промовчати. А що говорити? Що все добре?

- Ти щось хотіла?

- Взагалі-то так! Містер Де-Сантяго сказав що очікує вас на сніданок! (Чудово, після всього що було цієї ночі він вирішив поснідати зі мною? Зберись Емі. Іншого вибору немає! А інакше Хосе буде в небезпеці. Вставши з підвіконня я накинула плед на плечі і пішла за дівчиною)

За великим столом вже сидів Теодор у своєму звичному образі хіба що лише піджаку і краватки не вистачало. Пройшовши в середину я сіла якомога далі від нього і опустивши погляд в низ просто сиділа.

- Чому ти не їж? (Запитав він)

- Я не голодна! (Відповіла я) Тео не сперечався! Лише мовчки їв і читав щось у своєму смартфоні. Я тим часом так і сиділа.

- Як ти себе почуваєш? (Запитав він) Що? Вені це не почулось? Наш варвара питається про моє самопочуття? Я щось пропустила?

- Якщо я скажу що мені добре це буде не правда! (Відповіла я)

- Я можу закликати свого лікаря!

- Ні, не потрібно! (Відповіла я)

- Які плани на день? (Ні ну він що знущається?)

- Буду сидіти у своїй кімнаті!

- Можеш скористатись бібліотекою якщо захочеш! Ешлі проведе тебе! (Сказав він і вставши вийшов) Що це з ним сьогодні? Невже відчуття співчуття проснулось? Де вчорашній Теодор? Що з ним сталось? Відколи це він цікавиться моїми планами на день?

Посидівши ще трішки на кухні я все-таки вирішила з'їсти один круасан з какао. Після чого повернулась у свою кімнату. Признатись чесно мене здивувала така поведінка Тео. Я очікувала що завгодно, але не такого. Скандалу, ігнору, але щоб таке?! Мені здається чи це затишшя перед бурею?

Сівши на підвіконня я спостерігала за капельками води на вікні. Як раптом з будинку вийшов варвар і сівши в автівку швидко кудись поїхав. Навіть водія не взяв! Що ж з ним сьогодні? Просидівши в кімнаті до 8 години вечора я все-таки вирішила скористатись дозволом Тео і попрямувала в бібліотеку сама оскільки не знайшла Ешлі.