На межі

38

Після церемонії всі гості пішли до ресторану який був неподалік від місця її проведення. Тео обійнявши мене за талію повів по стежці в сторону приміщення.

- Ти помилилась зі своєю професією! Дарма ти поступила на фотографа! Варто було йти на актрису! В тебе це краще виходить! (Сказав він) Зараз мені було нічого казати і я вирішила промовчати!

Коли ми прийшли в ресторан нас почали вітати. Людей було і справді багато! Та кожному він просто казав коротке і сухе "Дякую" і передавав подарунки охороні яка складала їх в кутку зали. Лише коли до нас підійшли батьки Тео він ледь не помітно посміхнувся. Містер і місіс Де-Сантяго вручили нам невеличку коробочку яку Тео поклав окремо.

- Вітаю вас любі! Нам ще досі не віриться що це все права! Ви навіть не уявляєте наскільки ми раді! (Сказав Арон і обійняв нас)

- Будьте щасливі і підтримуйте один одного! Це най головніше! І не давайте вашому коханню погаснути! Ми так раді бачити тебе щасливим синку! (Сказала жінка і щиро посміхнулась) В їхніх поглядах було скільки почуттів що мені раптом стало так тепло на душі.

- Запрошуємо нашу пару на їхній перший танець! (Почувся голос ведучого) Тео ледь посміхнувся і взявши мене за руку вивів в центр зали. Світло вимкнули залишивши напівтемряву. Музиканти заграли красиву мелодію, а гості зібрались в круг біля нас. Теодор підійшовши до мене поклавши мою руку собі на плече, а свою мені на талію. Інші дві руки переплелись між собою. Та не дивлячись що ми стояли в притик мені потрібно було підняти голову верх щоб подивитись на Тео оскільки він був вищим за мене.

- Розслабся! На нас всі дивляться! (Сказав він і закрутив нас в повільному танці який набирав свій темп з кожною секундою) Тео чудово танцював! Я б навіть сказала занадто! Мені не доводилось думати ні про що! Тео чудово вів і я почувала себе впевнено! На останніх нотах Теодор підняв мене за талію і покрутив навколо себе. Це було щось неймовірне! Мені здавалось що цей танець тривав вічність! Подивившись по сторонах я побачила що деякі гості теж почали приєднуватись до нас і з кожною хвилиною на паркеті було все більше пар.

***

Свято було в самому розпалі. Гості розважались хто як віг. Хтось танцював, а хтось надав перевагу розмовам на повсякденні теми. На томіст я сиділа за столом на одинці та час від часу ловила на собі зацікавлені погляди. А Тео взагалі кудись пішов залишивши мене на одинці зі своїми думками. Цей день, мабуть назавжди залишиться в моїй пам'яті. Але чи як найгірший? Я не впевнена! Сьогодні я отримала багато позитивних емоція на які взагалі не очікувала.