- Як вона? (Запитався я в лікаря сподіваючись на хороші новини)
- Їй вже краще! Дівчина прийшла до себе! (Почувши його слова я з полегшенням видихнув)
- Я хочу до неї!
- Вона спить і до ранку її не варто хвилювати!
- Я хочу до неї! (Ще раз повторив я й обурено подивився на лікаря) Старенький чоловік видихнув і махнувши рукою закликав до себе медсестру.
- Проведи містера Де-Сантяго до його дружини! (Сказав він їй)
- Дякую!
Медсестра провела мене до потрібної палати й залишивши біля дверей пішла. Відкривши двері я зайшов в середину. На ліжку по серед палати спала Емі. На її обличчі була киснева маска, а до руки прикріплена кадильниця. Сівши поряд я взяв її за руку. Я не зміг її захистити! Це все через мене!
Аж до світанку я просидів в палаті Емі не відпускавши її руку і не зводивши з неї очей стараючись запам'ятати кожну лінію її обличчя. Недарма говорять що треба насолоджуватись кожною хвилиною кожним моментом. Вставши з крісла я поцілував Емі в щоку.
- Пробач! Але так буде краще! (Це було останнє що я сказав перед тим як вийти) В коридорі я зустрічаю Франка.
- Як вона?
- Вже краще!
- Чудово значить скоро ти забереш її до дому! Я вже посилив охорону і такого більше не повториться!
- Ні Франк! Вона не повернеться туди!
- Що ти маєш на увазі? (Здивовано запитав він)
- Їй не місце поряд зі мною! Якщо я хочу її захистити, то повинен відпустити!
- Ти впевнений?
- Так! І ти мені в цьому допоможеш!
~ Емілі ~
Запах ліків, якісь дивні звуки. Розплющивши очі я не розумію що відбувається. Я лижу на ліжку в якісь білій кімнаті. Поряд стоїть якась дівчина. Голова запаморочена і я нічого не розумію!
- Де я? (Запитую я хриплим голосом)
- Ми в лікарні! Як ви себе почуваєте? (Запитала вона)
- Я...я нормально! А що трапилось?
- Ви потрапили в пожежу!
- Де Тео? (Налякано запитую я коли до мене доходять її слова і встаю з ліжка одразу відчувши запаморочення)
- Вам не можна вставати! Ви занадто слабкі! (Сказала медсестра поклавши мене назад) - Хто такий Тео?
- Мій чоловік! Теодор Де-Сантяго! (Дівчина хотіла щось сказати та її перебив стук у двері. В палату зайшов Франк)
- Франсуа де Тео?
- Вийдіть! (Сказав він медсестрі, та послухавши вийшла з палати)
- Франсуа не лякай мене де Тео? З ним все добре?
- З ним все добре! Не хвилюйся! (Відповідає він і сідає поряд зі мною)
- Де він? Поклич його!
- На жаль я не можу цього зробити!
- Чому?
- Теодор вилетів в Іспанію годину тому!

ВИ ЧИТАЄТЕ
На межі
عاطفيةЦя історія про дівчину на ім'я Емі. Не дивлячись на життєві обставини вона залишається позитивною та кожного дня прагне до більшого. Емілі навчається на 2 курсі журналістики. Обожнює фотографувати архітектуру і писати статі. Та що буде коли вона поп...