На межі

21

Прокинулась я, як не дивно з чудовим настроєм. Тео вже, мабуть поїхав і я зможу провести цей день без його присутності. Вставши з ліжка я підійшла до вікна. На дворі світило тепле ранкове сонце, садівник косив траву газонокосилкою, декілька охоронників ходили по подвір'ю і біля воріт. А посеред подвір'я красиво переливалась на сонці вода з великого фонтану. Інколи мені здається що це не будинок, а замок.

Раптом я почула стук у двері.

- Заходьте!

- Міс Де-Сантяго, сніданок готовий! (Сказала Ешлі)

- Можеш називати мене просто Емілі! (З посмішкою сказала я)

- Але містер...

- Мені не цікаво що сказав мій КОХАНИЙ НАРЕЧЕНИЙ! Мене ти можеш звати просто Емі

- Добре міс... Емілі!

***

Після сніданку я знову піднялась у свою кімнату. Як вияснилось Теодор заборонив випускати мене з будинку тому погуляти мені не вийшло. Я сиділа в кімнаті і дивилась телевізор. І, як не дивно мене не було сумно! Я навпаки насолоджувалась відсутність цього варвара. Нарешті за довгий період я проведу час без його криків і скандалів.

***

Пройшло вже два дні без Теодора. За цей час я встигла познайомитись з практично всім персоналом і навіть потрапити в домашній кінотеатр. Також я знайшла для себе улюблене місце в цьому так мовити замку. Величезна тераса на другому поверсі з диванчиками і най головніше крісло качалкою. Там я сиділа кожного ранку і снідала, а також приходила в вечір спостерігати за нічним небом як вкривалось зірками. Також Ешлі провела мені екскурсію по західному крилу будинку. Виявилось що тут є два величезних басейни. Один в приміщені, а другий на дворі. Також тут є бібліотека з величезною кількістю книг з першого видання, що в принципі мене не здивувало! В другу частину будинку ми не пішли. Ешлі сказала що Теодор забороняє туди заходити навіть персоналу. Лише Ешлі і Франсуа мали доступ до цієї половини. Цікаво що там?

Я сиділа на терасі і як завжди милувалась зірками. В лице подував легкий вітер який розвіював моє волосся. Закутавшись в теплий плед я не помітила як заснула.