На межі

30

Пройшовши в кінець коридору я потрапила в вже знайому бібліотеку яку так і не роздивилась минулого разу. Коли я пройшла в середину мої очі почали розбігатись. Величезні стійки від підлоги і до стелі були забиті книгами. Біля однієї з них стояла драбина за допомогою якої можна було дістатись до верхніх полиць. Посеред кімнати було велике вікно і диван.

Зачинивши за собою двері я розпочала вивчання книг. Коли я підійшла блище помітила що кожна стійка помічена від А до Я. Серед книг були як і старі, так і сучасні. Обійшовши нижні ряди я піднялась на другий ярус. За вибором книги я провела понад годину і вирішила зупинитись на "Грішний Ангел"на французькій. Її назва і опис були близькими для мене. Ця книга була невідомого автора, але судячи з обкладинки я думаю що їй більше чим мені! ЇЇ жанр була романтика. А опис чимось нагадав мене з Теодором. Але в нас з ним була трішки інша історія. Якщо в книзі це кохання, то в нас ненависть ось і все.

Закривши книгу я вже хотіла злість як моя стопа зіскочила з перекладини і я почала падати в низ заплющивши очі. Серце завмерло в очікуваного удару якого не було. Замість підлоги я опинилась в міцних руках. Розплющивши очі я потрапила під пильний погляд темних очей. Мені здається що це тривало вічність.

- Все добре? (Запитав він пошепки)

- Так, можеш поставити мене, будь ласка? (У відповідь Теодор нічого не сказав та все-таки виконав моє прохання і повільно відпустив зі своїх рук поставивши мене на підлогу) Обійшовши його я пішла на вихід.

- Грішний Ангел! Хороший вибір! (Сказав Теодор. Обернувшись до нього я побачила книгу яку я кинула з рук під час свого феєричного падіння)

- Хто її автор? (Запитала я переборовши свій страх і образу) Теодор задумливо підняв погляд на мене і знову подивився на книгу. Його вільна рука стиснулась в кулак. Я вже знала цей жест! Саме так Теодор робив коли був злим! Коли був готовий крушити все навколо! Я бачила, він боровся з сам з собою! І все-таки взявши себе в руки повільно підійшов до мене.

- Почитай! Сюжет повчальний! (Сказав він і вийшов з бібліотеки) І це його відповідь на елементарне питання? Супер! З поверненням Теодор Де-Сантяго!

Взявши книгу я повернулась в сою кімнату і сівши на ліжко розпочала читати цю загадкову книгу "невідомого" автора. Сторінка за сторінкою. Книга виявилась досить цікавою. Тепер я точно буду знати за чим вбивати час!

- В тебе пів години на вихід! Поїдемо в клуб тому одягни щось відповідне! (Сказав Тео зайшовши в кімнату) Я опустила книгу і перевела погляд на нього.

- Навіщо?

- Тому що я так хочу! Тобі цього мало? (Запитав він і вийшов) Ну взагалі! Я значить тут стараюсь, а він далі в своєму репертуарі. Ну що ж буде тобі клуб!