На межі

44

Посеред ночі я прокинулась від звуку сильного удару що лунав звідкись неподалік. Вставши з кімнати я побігла на звук. В кімнаті яка знаходилась в забороненому крильці стояв Тео в оточені мольбертів з картинами. На підлозі були уламки скла від пляшки алкоголю.

- Тео... (Почувши мій голос він стиснув руки і не обертаючись рикнув)

- Йди звідси!

- Але Тео!

- Не називай мене так! (Крикнув він і обернувся до мене)

~ Теодор ~

Я не одразу зрозумів що трапилось. Та коли прийшов до тями розсердився на себе ще більше від побаченої мною картини. Емілі сиділа на підлозі тримаючись за розсічену брову. В її очах читався страх. Зробивши крок до неї я одним ривком поставив її на ноги.

- Як ти? (Запитав я)

- Нічого все гаразд! (Відповіла вона тремтячим голосом) Очі дівчини ніяк не могли сфокусуватись на мені, та й взагалі вона ледь стяла на ногах. Схоже вона таки сильно вдарилась.

- Пішли я викличу тобі свого лікаря! (Сказав я і повів дівчину на вихід з кімнати підтримуючи її за руку)

- Ні не треба, все гаразд!

- Я так не думаю! (Сказав я коли дівчина знову похитнулась) Підхопивши її на руки я спустився в гостину і поклав її на диван.

- Марк, виклич Лоренто! (Сказав я охороннику і присів навпроти дівчини)

- Так сер!

- Тео...Теодор не варто! Зі мною все гаразд!

- Навіть якщо так, я хочу, щоб тебе оглянув лікар! Емі...Я не хотів! (Це все що я зміг сказати! Все що зміг видавити з себе! Та навіть це коротке "Я не хотів" далось мені важко! Останніх 9 років я не користуюсь такими словами. Я перетворився на холодну і бездушну людину коли загинула моя...

~ Емілі ~

Незабаром приїхав лікар Теодора та оглянув мене. З його слів зі мною все гаразд окрім рани яку він обробив. Також він взяв аналіз крові пояснивши це тим що я зовні виглядаю не дуже! Погоджуюсь комплемент такий собі, але все ж таки я дійсно почувала себе не дуже. Останнім часом постійна втома і поганий сон.

Весь цей час Тео спостерігав за мною тримаючись на відстані. Я не винила його! Він просто не стримався! Емілі ти нормальна? Що означає не стримався? Кричала моя друга сторона яку не хотіла чути.

Коли лікар пішов Тео провів мене в кімнату і сказавши лише одне коротке "Добраніч" вийшов з кімнати закривши за собою двері.