81

835 50 3
                                    

Неможливо описати як неймовірно спостерігати як літак залітає в хмари і вилітає з них, а пейзаж це щось дивовижне. Весь політ я спостерігала за вікном і мені було дуже цікаво куди ми литимо!

- Тео ще довго? (Запиталась я)

- Ні! Скоро ми будимо на місці! (Відпвів він взявши мене а руку і поцілувавши кісточки на моїй руці)

- Куди ми?

- Побачиш! Потерпи ще трішки!

~ Теодор ~

Літак призимливсья в аеропорту Канади. Нас зустрілв водій і ще годину ви провели в дорожі. Цікавостьі Емі не було меж. Вона постійно дивилась в вікно і запитувала мене куди мо їдимо! Та я тримав все в таємниці поки авто не приїхало в пункт призначення. Вийшовши з автівки я оібйшов її і допоміг Емі вийти подавши руку.

В очах дівчини загорілись вогники а посмішка зросла в тричі.

- Тео тут неймовірно красиво!

Я абсолютно згоден з нею! Озеро Пейто на фоні гір було неймовірним! Я приїжав сюди в дитинстві з соїми справжніми батьками! І це одне з улюблених моїх місць на цій планеті! Обнявши Емі за талію я повів її блище до води!

- Подобається?

- Так! Дуже! (Відповіла вона і подивилась на мене. Її голубі очі дивились так глибоко в мої! Я полюбив в ній все! Її впертий характер, хоробрість! Я не думав що вмію любити та вона навчила мене цього! Без неї тепер я не уявляю себе! Вона велика частинка мене!) Схилившись над Емі я поцілував її і обійняв. Не хочу її відпускати і не відпущу! Ця маленька дівчинка завжди буде зі мною і нічого цього не змінить)

- Ми з тобою будимо тут на одинці рівно тиждень! Лише ти і я! (Сказав я і знову подивився на неї)

На межіWhere stories live. Discover now