На межі

66

~ Емілі ~
Картина вийшла чудовою! А процес її створення це щось! Навіть Теодору сподобалось! Після того як ми завершили спустились в низ де на нас вже чекала вечеря. Ми вечеряли в тиші, лише звук потріскуючого дерева в каміні заполоняв приміщення.

- Завтра ти поїдеш зі мною! Будь готова рівно о 17:00! Батько влаштовує бал в честь свого дня народження!

- А навіщо там я?

- А ти як думаєш?

-Я...

- Емілі буде дивно якщо я приїду без своєї дружини! Та й батько мені не пробачить! Він хотів подякувати за врятоване йому життя! Після операції він тебе так і не бачив! Якщо ти не запізнишся я буду дуже тобі вдячний! Ненавиджу не пунктуальність! (Коли Теодор замовчав в кімнаті знову настала тиша)

***

Потягнувшись на ліжку розплющую очі та практично одразу в моєму полі зору з'являється красиве плаття темно синього кольору. Все плаття було осипане камінням, від чого красиво переливалось коли на нього потрапляли ранкові промінчики сонця. Вставши з ліжка я підійшла до шафи на якій воно висіло. Настільки красивої сукні я ще не бачила! Подумала я і відірвавши погляд від неї подивилась на двері в які щойно хтось постукав.

- Заходьте!

- Місі Де-Сантяго до вас прийшли! (Сказала з посмішкою Ешлі)

- Хто?

- Перукарі та візажисти!

- Навіщо? Я б і сама впоралась!

- Так захотів наш чоловік міс! Я покличу їх коли ви будите готові!

- Гаразд! Я зараз піду прийму душ і за пів години я буду вільна!

Дівчина лише кивнула і сказавши коротке "Як бажаєте" вийшла з кімнати. Ну а я поспішила в ванну кімнату...

~ Теодор ~

Мій ранок розпочався з роз'їздах в яких я постійно обдумував вчорашній вечір. Вчора Емі була як ніколи іншою! Я навіть не знаю як це описати та така її поведінка
розбудила в мені зовсім інші почуття. В цей вечір поруч з нею я відчув якесь тепло, щось настільки рідне. Щось що зачепило мене...

- Сер? (Покликав мене водій. Він дивився на мене досить схвильовано. Мабуть, я не чув його) - З вами все гаразд?

- Так! (Коротко і ясно! Як завжди! Так Теодор! Саме так! Не давай слабинку! Не перетворюйся в малолітнього пацана!) Виходжу з автомобіля і поспішаю в будинок. На годиннику 16:30 в мене залишилось досить мало часу аби підготуватись.

- Сер! Доброго вечора! (Привіталась Ешлі)

- Де Емі?

- Вона у своїй кімнаті! В неї візажисти, але вони вже закінчують! (Дослухавши її я поспішив до себе в кімнату) Гарячий душ після якого на дзеркалах залишається пар дає мені змогу розслабитись. Захожу в гардеробну де на мене вже чикає підготовлений чорний смокінг. Сорочка темніше нічного неба сидить на мені як лита. Одягаю піджак і завершую образ як завжди масивним годинником і дорогими парфумами які не змінював вже декілька років.

Годинник показує рівно 17:00! Поправляю краватку і виходжу з кімнати захлопнувши двері.