На межі

19

Як тільки за Ешлі зачинились двері я сіла на ліжко і відкрила лист що передав мені Тео.

" Я приїду рівно 19:00. До того часу я хочу, щоб ти була готова! Сьогодні я представлю тебе своїм домробітницям і охороні. Постарайся не скоїти дурниць! На вечері буде мій друг! Не опозорь мене! Ти повинна поводитися належно! Постарайся відповідати мені. Теодор Де-Сантяго"

Розірвавши лист на маленькі кусочки я розсерджено кинула його на підлогу. "Ти повинна поводитися належно" Теж мені! Еталон! Моя злість була настільки сильною що мені хотілось все крушити і ламати. Та раптом я згадала слова бідної Ешлі. Він поручив їй приготувати мене. Вона була настільки наляканою що я навіть не могла уявити що він їй зробить, а що вже встиг зробити. Я не можу ось так просто взяти і підвести її. Мені здається лише я в цьому домі не боюсь цього варвара.

Іншого вибору не має Емі! Ти не можеш підвести цю дівчину! Подумала я! Та й втертись в довіру теж не буде зайвим. Нехай думає що я змирилась. Одягнувши плаття я встала перед дзеркалом і здивувалась. Плаття ідеально підійшло мені, як ніби для мене шили. Одягнувши балетки я розпустила волосся і скориставшись косметикою що знайшла в ванні зробила легкий мейкап. Раптом я почула звук автівки і виглянула в вікно. В подвір'я величезного заміського будинку заїхала чорна ауді. З неї вийшов водій і відкрив задні дівері з яких вийшов Тео і ще якийсь чоловік. Мене відволік стук у двері.

- Міс Браун, містер Де-Сантяго вже очікує на вас в низу! (Сказала Ешлі) Ну була не була! Видихнувши я взяла себе в руки і вийшла з кімнати.

Пройшовши декілька коридорів я була вже біля сходів. В низу вже зібрались домробітниці і декілька охоронників. Тео стояв спиною до мене і про щось говорив зі своїм другом. Він як ніби відчув мою присутність і перервав свою розмову представивши мене.

- Знайомтесь це моя наречена! (Сказав він і обернувся до мене і в повітрі повисла пауза. Він як ніби задумався про щось, але за декілька секунд все ж таки прийшов до себе) - Емілі Де-Сантяго! (Ця фраза прозвучала так незвично як для мене, так і для нього я в цьому впевнена) Коли я була вже в низу він протягнув мені руку і допоміг спуститись з останніх сходинок.

- Познайомся це Франсуа мій друг і колега по роботі! (Він показав на чоловіка якого я бачила через вікно. На вигляд йому років 30-35)

- Приємно познайомитись міс! Я спочатку не повірив що Тео знайшов собі когось! З його характером це, мабуть було важко! Признатись чесно я уявляв вас зовсім іншою! (Сказав Франсуа)

- Мені теж приємно познайомитись!

- А це мій персонал! З Ешлі ти вже знайома, вона відповідає за все в цьому домі! З Марком ти теж знайома! А це Леонід головний охоронець! (Сказав Тео трішки голосніше і лише зараз я звернула увагу на трьох людей що стояли біля нас) - Ешлі, Леонід ваша задача зробити все щоб моя люба відчувала себе комфортно! (Вони так і не підняли голови, а просто закивали як роботи) - Ну що ж тоді ходімо до столу!