На межі

20

- Емілі, а розкажіть трішки про себе! А то мій друг до останнього тримав все в таємниці і я лише сьогодні про вас дізнався! (Сказав Франсуа коли ми вже приступили до вечері)

- Я....

- Емілі відомий фотограф, але для неї це всього лиш хобі! Вона спадкоємиця сім'ї Браунів. Її батько один з мої акціонерів! (Сказав Теодор не відволікаючись від вечері) Я шоковано дивилась на нього! О це він мені історію придумав!

- Цікаво! (Протягнув Франсуа)

- А ви? Чим ви займаєтесь Франсуа? (Чоловік з цікавість подивився на мене)

- Можна просто Франк! Я займаюсь багато чим! Моя робота специфічна! (Чоловіки переглянулись між собою і знову почали їсти) - А як ви познайомились?

Як тільки я була готова дати відповідь на питання Теодор мене знову перебив.

- Рік назад я приїхав до дому до містера Брауна, щоб обговорити новий контракт і познайомився з нею! (Ні ну це нормально? Він дасть мені хоч слово сказати?)

-Цікаво! (Знову сказав Франк) В залі знову повисла тиша.

- І як вам Іспанія? (Запитав друг Тео, а я натомість ледви не поперхнулась! Іспанія? Мені це не почулось?)

- Тео де ти її відкопав? Це ж взагалі не твій типаж! (Сказав Франсуа на Іспанській) І тут я подякувала сама собі, а точніше своїм захопленням вивчати мови. Та я вирішила зробити вигляд що не розумію.

- Ти помиляєшся! Емілі дуже красива і мила дівчина!

- Не розказуй казок! Ця сіра мишка не може завоювати такого як ти! І щось мені підказує що тут щось не чисто! Це непорозуміння не можна порівняти з дівчатами що були до того! (Я встала зі столу і пішла на вихід)

- Емі ти куди? (Запитав Тео)

- В кімнату! Я більше не хочу сидіти в компанії цього бовдура! (Відповіла я іспанською. В цю секунду я спіймала шокований погляд Франсуа і легкий сміх Теодора, невже він вміє це робити? Повернувшись я не бажала затримуватись тут ні на секунду) І за кого мене тут приймають? Коли я зайшла у свою кімнату розсерджено гримнула дверми і лягла на ліжко і не помітила як заснула. Та спала я не довго і від відчуття що на мене хтось дивиться я прокинулась. Так і було. На кріслі в кінці кімнати сидів Тео. Як завжди в костюмі і краватці. Таке враження що вони з ним одне ціле! Запах його парфум заповнив всю кімнату. М'ята, віскі та легкий запах табаку. Цей аромат доповнював Теодора і підкреслював його характер і зовнішність.

- Як ти сюди потрапив? Я зачинила двері!

- Це мій будинок! Для мене тут всі двері відчинені!

- Навіщо ти прийшов?

- На вечері ти мене досить сильно здивувала своєю іспанською! Для мене це був не очікуваний сюрприз! До того я думав що мої люди зібрали всю інформацію починаючи з твого народження, але це виявилось не так! І які мови ти ще знаєш?

- Нехай для тебе це залишиться таємницею! Буде повід для ще декількох сюрпризів! (Теодор довго думав, а потім сказав)

- Я їду на декілька днів! Коли я повернусь ми поїдемо з тобою на вечірку в честь дня народження мого батька де пройде офіційні заручини! Постарайся не підвести мене! Якщо все пройде так як треба я дозволю тобі в останнє побачитись з батьками перед нашим весіллям! (Ці слова стали для мене неочікуваними тому я навіть не знала що сказати! Невже він ось так просто піде на такий ризик?)

- Чесно?

- Я завжди дотримуюсь своїх слів!