spl

Розділ 28: Дзяннань

— Що? — запитав Шень Ї.

Ґу Юнь:

— Я збираюся поїхати до Дзяннаня.

Шень Ї крикнув, неначе збожеволів від почутого:

— Ой!... Ах, у мене щойно щелепа впала на ноги, це так боляче! Ти з глузду з'їхав? Подумати тільки, командир північно-західного гарнізону полишає свій пост і таємно їде до Дзяннаня... Ти так відчайдушно шукаєш смерті, чи хочеш вчинити повстання?!

Ґу Юнь спокійно відповів:

— Сьогодні ми з кінцями винищимо цих набридливих пустельних бандитів. Протягом принаймні трьох-п'яти місяців територія має залишатися мирною. Зі швидкістю Чорного орла знадобиться лише один або два дні, щоб прибути до Дзяннаня. Я не затримаюсь надовго. Як тільки він знайдеться, я негайно повернуся.

Шень Ї зробив глибокий вдих і вже готовий був навести довгий і красномовний аргумент, але перш ніж він встиг промовити хоч слово, Ґу Юнь вдарив його ліктем униз живота.

Генерал Шень вигукнув, схилившись:

— Я ще нічого не сказав!

— Краще запобігти проблемі до її виникнення.

Тієї ночі тринадцять кавалеристів у чорних обладунках після багатьох днів вистежування захопили ватажка бандитів та його підручних, які довгий час ховалися в глибинах пустелі. Ґу Юнь вислухав звіт і віддав короткий наказ: «Ув'язнити всіх». Але після він, ні хвилини не відпочивши, негайно зібрався в дорогу.

Князь Ловланя Бань Едво тим часом підготував бенкет і ви́на та вирушив до шатрів Чорного залізного табору на грандіозне вітання. Але прибувши на місце зустрічі, він побачив лише Аньдінхов, який роздратовано перевдягався в броню Чорного орла.

Країна Ловлань розташована на початку Шовкового шляху — її люди були дітьми пустелі. Вони споконвіку мали величезну ненависть до нестямних бандитів. З часом цей народ став найліпшим помічником для Чорного залізного табору, допомагаючи їм відловлювати та знищувати розбійників. Відносини між двома сторонами склалися пречудові.

Жителі Ловланя були відомі своїм співом і танцями, а особливо вони любили хороше вино. І чоловіки, і жінки були тими ще пияками, а їхній князь був найбільшим пиякою з усіх.

Неперевершене стратегічне мислення маршала Ґу чи виняткові навички бойових мистецтв — усе це мало хвилювало князя. За що він дійсно поважав Аньдінхов — так це за його здатність триматися гідно, п'ючи міцний алкоголь замість води задля втамування спраги. Бань Едво постійно хвалив його за це, та навіть оголосив чоловіка «приятелем по чарці».