spl

Розділ 55: Бурхливе полум'я

Усі в приміщенні заклякли від шоку.

Через деякий час гонець Ґу Юня нарешті згадав про ціль своєї поїздки, він сухо сказав:

— Генерале Тань, Аньдінхов...

— Замовкни! — Тань Хонфей раптом голосно закричав, зиркнувши своїми бичачими очима, великими, наче мідними дзвонами, і повернувся до чоловіка, який стояв на колінах посеред зали. На мить його горло наче стиснула невидима рука, кожна волосинка на тілі враз здригнулася: — Що ти сказав? Точніше — що за вірний підданий?

Чоловік середнього віку випростався, його обличчя було блідим і хворобливим, що виглядало досить жалюгідно, але він ніс на своїх плечах невимовну рішучість:

— Двадцять років тому північні племена були спустошені стихійним лихом. Амбіції Короля-Вовка не мали меж, і він мобілізував війська, щоб вдертися до нашої країни. Завдяки силі Чорного залізного табору старий Аньдінхов стабілізував Північний кордон, змусивши вовків схилити голови перед ним і послати свою данину та Божественних сестер до двору Імператора Великої Лян. Колишній Імператор Юань Хе взяв старшу сестру в дружини, присвоївши молодшій титул Дзюнь-джу*, після чого остання увійшла до палацу, щоб служити, чекаючи на одруження з представником королівської лінії.

*Титул Дзюнь-джу — це те саме, що і титул Дзюнь-ван, але для жінки. Примітка з минулих розділів: «Зазвичай, брати та діти Імператора отримували титул «Цінь-ван» («ван» - позначає принца). Другому принцу надавали титул «Вень-ван». Існував іще менш значущий — «Дзюнь-ван» – який зазвичай отримували діти спадкоємного принца».

— Як раптом ці дві варварські відьми замислили велику змову. Спочатку вони підробили листи старого Аньдінхов, в яких він начебто мав змову з Королем-Вовком, і звинуватили його в тому, що він загрожував вісімнадцятьом племенам після закінчення війни, таємно зберігши для власних потреб дзильовдзінь. Потім вони спокусили колишнього Імператора за допомогою таємного чаклунства, створюючи розрив у дружбі між правителем і підданим...

Почувши ці кілька речень, керівник Джу, здавалося, хотів вибухнути від гніву, він закричав:

— Охорона! Негайно схопіть цього невігласа, який насмілився принизити колишнього Імператора!

Очі Тань Хонфея ледь не тріснули від злості:

— Нехай тільки наважаться!