spl

Розділ 40: Бойові мавпи

На вершині гори повільно покачувався великий прапор. На перший погляд, здавалося, що на ньому було написано «Селище Сінхва». Але після того, як вітер розвернув шмат тканини, стало видно напис «Сіндзилінь»*. Великі та малі групи гірських бандитів показували свої голови з-за покрову рослин і чагарників. Вони були одягнені в саморобні обладунки, їхні довгі луки та кинджали були націлені на людей внизу.

*杏子林 — абрикосовий ліс.

Відблиск срібла спалахнув на вершині гори, Чан Ґен звузив очі, щоб придивитися. На пагорбі стояв воїн у важкому обладунку. Невідомо, звідки бандити вкрали його, але обличчя власника залізного монстра не було видно з такої відстані, тож він нагадував лише зручну мішень для стрільби.

Ці бандити націлилися пограбувати самого Аньдінхов у супроводі Чорного залізного табору. Чан Ґен не знав, плакати йому, чи сміятися.

Але коли він озирнувся, то побачив, що Ґу Юнь не посміхається. Чоловік навпаки виглядав розлюченим, проціджуючи крізь зуби одне слово:

— Ідіот.

Чан Ґен швидко обдумав цю ситуацію, а потім приглушеним голосом запитав:

— Тож чутки про змову чиновників Південного кордону з бандитами були не чутками, а правдою?

Ґу Юнь нічого не сказав, проте його обличчя ще більш потемнішало.

За час існування Великої Лян місцевою диковинкою Східного моря були перли, в Ловлані — вишукані вина, а на Південному кордоні були гірські бандити.

За останні два роки, після введення в роботу на полях маріонеток, фермери не змогли знайти іншої роботи. Дехто пішов слідом за мандрівними купцями, щоб заробити на півночі, а дехто вирішив полишити чесне життя, щоб приєднатися до гірських бандитів. Коли товари та пайки подешевшали, гроші стали дорожчими. Таким чином, все менше людей запасалися їжею, натомість всі почали зберігати золото та срібло — це значно сприяло та збільшувало темпи пограбувань бандитами.

Культура гірських бандитів панувала по території всієї півночі: бандитських лігв було більше, ніж кролячих. Ця ситуація дедалі краще відповідала приказці: «Лісова пожежа не знищить траву, вона знову відродиться з подувом весняного вітерця»*.

*野火烧不尽，春风吹又生 — приказка «Лісова пожежа не знищить траву, вона знову відродиться з подувом весняного вітерця» використовується стосовно чогось, що нелегко усунути.